З гори високої в яри глибокії, Палає й котиться ярило-колесо. Запалить вдосвіта червоне вогнище, Змахне крилами ніч, полетить в темний край. У темний край... Крутиться колесо, котиться по світах, Промінням золотим сяє в твоїх очах. Там де із сліз вода, там де з кісток трава, Там де жива душа блука тенетами сна. Тенетами сна...тенетами сна... Котилося сонечко до твого віконечка, Коханочка Аничка, ніжная вода. Стежками й дорогами, луками, проваллями, Лиш тобі, моє кохання, я відкрию двері раю. Дивись... З гори високої в яри глибокії, Палає й котиться ярило-колесо. Запалить вдосвіта червоне вогнище, Змахне крилами ніч, полетить в темний край. У темний край... |