П`ятниця, 19.04.2024, 03:28
ЧОРНОМОРСЬКЕ ГАЙДАМАЦЬКЕ З`ЄДНАННЯ
Українець!
Оздоровлюйся!
Роби те, що любиш!
Тримайся за своїх!
Главная страница



| RSS
Меню сайта

Наш опрос
Начало » 2008 » Березень » 25 » Проект "Практична Українізація"
Проект "Практична Українізація"
    Шкода, що не кожен з нас може (коректніше - майже ніхто не зміг) купити радіостанцію, газету, телеканал або клуб з метою його українізації.
    Але кожен з нас може постійно власною дією та з мінімальним бюджетом займатися українізацією довкілля.
    Дотримання кількох базових принципів, з власного прикладу, є дуже ефективним інструментом реалізації проекту.

    Українізація комунікацій.  

    Основний принцип – не бути запопадливим малоросом, тобто з громадянами України говорити українською, бо значна кількість людей, з дитинства україномовних,  переходять на російську, щоб догодити співрозмовникові. Деякі з них щиро вважають себе патріотами та націоналістами, але  при цьому абсолютно нездатні на щоденний безкровний, але дуже важливий комунікаційний подвиг. При цьому не треба ображати співрозмовника, варто зауважити, що він може говорити, як йому зручно – ви не порушуєте його прав,  він поважає ваші.

    Кілька сюжетів та порад від автора.
 
1.    Діти.  На  одній з презентацій мого приятеля, одного з живих класиків української культури, відбувся конфуз. На сцену вивели його п’ятирічного сина, який мав привітати тата з новим релізом. Дитина розкрила рота, і почала : Здраствуйтє, мєня завут………………. Я питаю приятеля – як так,  ти ура-патріот, дружина твоя прекрасно говорить українською, коли тусується з нами, а дитина? Він відповідає – теща з дружиною російськомовні, з дитиною говорять російською – от тобі результат.  Ситуація з тещами-дружинами типова для більшості моїх знайомих націоналістів. Моя дружина знає  та любить українську, читає книжки, але говорити не може – страшезний комплекс говорити неправильно. Тому з доньками говорить російською. Ситуація ускладнюється тим, що діти ростуть в Росії, в абсолютно російськомовному середовищі, а я спілкуюся з ними набагато менше пересічних батьків. Старшій дитині 9 років, вона говорить українською з помилками, але набагато краще більшості своїх однолітків з Києва. Рецепт простий – я з перших днів говорив з нею тільки українською, з чотирьох років ввів за практику не реагувати на звернення дитини до себе будь якою мовою, крім української, з шести років – табу на спілкування в моїй присутності будь якою мовою, крім української.  В купі з українською аудіокнигою, що слухається на ніч та з українською музикою в машині, українськими книжками та журналами – працює прекрасно

2.    Дорослі – колеги, родичі, друзі, бізнес-партнери. – Проблеми в комунікаціях зазвичай виникають, коли ви з дитинства говорили російською, а потім  вас раптом перемкнуло на самоукраїнізацію. В вашого  оточення це може викликати шок, деякі покрутять пальцем біля скроні.  Не треба цього лякатися . Як показує мій власний досвід, друзі, родичі, партнери від цього не губляться – навпаки, це каталізує ланцюгову реакцію українізації комунікацій, деякі з них з часом  перейдуть на українську.

3.    Держслужбовці та працівники сфери послуг. На відміну від нашої рідні, відповідно до законів України та бізнес-етикету мають говорити з нами українською.

     Як ви гадаєте – турки розумніші за хохлів? – Улюблене моє питання до офіціянтів міста Києва, якщо вони вперто не говорять зі мною українською.

     У відповідь на їх  здивовані гримаси пояснюю:  Турки, що працюють в готелях-ресторанах, здатні засвоїти мінімальний набір слів з кількох мов, достатній, щоб догодити клієнтові. Тому, якщо ви не здатні надати адекватного сервісу, сьогодні я лишу вас без тіпсів (чаевих –рос.), а завтра - не прийду. В більшості випадків офіціанту байдуже, що ви не прийдете, для цього є книга скарг та пропозицій – не лінуйся її попросити.

Мужчина, хватіт читать газету, пройдіте пожалуйста в купе, я ето вам гаварю!
Ви український офіцер?
Ну і шо ?
Повторіть українською, будь ласка.
От вам нема шо робить, зайдіть в купе, будь ласка.

    Типова розмова з представниками митної/прикордонної служби.

    З провідниками, як працівниками державної установи буває по різному. Коли є настрій, можна прискіпатися, запитати, чи в школі вчили українську, або попросити повторити фразу «Пасажири, білетікі пожалуйста» англійською.            
     Головне, не треба цього робити агресивно, максимум доброзичливості, жартів, приколів.

Владислав Кириченко
Просмотров: 1257 | Добавил: gaidamaky | Рейтинг: 4.8 |
Всего комментариев: 0
Форма входа
Календарь новостей
«  Березень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Поиск по новостям
Друзья сайта
 


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
 Погода в Україні
Статистика
Copyright MyCorp © 2006 Створити безкоштовний сайт на uCoz