Наприкінці червня - початку липня 2008 року, згідно програми козацько-лицарського виховання молоді "Гайдамацька Січ", в Одеській області відбулося таборування "Пластун-Характер 2008". Пропонуємо вам замітки про табір керівника науково-дослідницького куреня Чорноморського Гайдамацького З’єднання, кандидата історичних наук Володимира Полторака.

Любе серцю слово «ТАБІР» !

З дитинства нам відоме слово «ТАБІР». Ми часто його використовуємо, причому в різних – нерідко суперечливих значеннях. Саме слово походить від назви біблійної гори ФАВОР, на якій Ісус дав своїм супутникам одну з головних проповідей. Пізніше, під час гуситських воєн 1419-1434 року чеські чашники лівого толку на одній з гір своєї Батьківщини заснували місто рівних і вільних людей, яке так і назвали – ТАБОР (в чеській транскрипції). Прихильників анархічних ідей лівих чашників так і назвали – таборити, а їхні польові укріплення – таборами (німецькою ВАГЕНБУРГ – місто з возів-вагонів). З чеської мови це слово потрапило в українську, польську та інші. Саме за аналогією з гуситами наші предки стали називати циганську валку, козацькі польові укріплення тощо табором. Еволюція значення слова тривала – сьогодні ми розкажемо про літній дитячий табір "Пластун-Характер 2008", який розташувався в урочищі Кішевське джерело неподалік села Кам`яне Савранського району Одеської області.

Де це?

Північ Одещини від річки Кодима до річки Південний Буг належить до історико-географічного району під назвою Поділля. Подільські краєвиди з давніх-давен чарували гостей та мешканців цього казкового краю – не даремно Леся Українка писала «Красо України, Поділля!» Тут в пейзажах поєднуються мальовничі пагорби із таємничими лісами та прозорими, наче сльоза, річками. Тут повітря настільки чисте, що чуєш себе птахом, а вода настільки смачна, що ковтаєш її із неодмінно примруженими очима. Ось у такій місцевості в місці, де три джерела вибиваються із високого пагорба, який підковою оточує невеличку долину, і розташувався дитячий гайдамацький табір. В кілометрі – ліс, за півтора – ставок, за два – чарівне українське село. Долина невеличка, але захищена від вітрів, від спеки та холоду. Просто рай земний…

Що вони там робили?

Можна було б сказати відпочивали – але напевно то було би чверть правди. Адже було ще три справи, які дітям довелося освоювати паралельно із відпочинком – тренування, пізнання минулого своєї Батьківщини та гуртування в єдиний, а значить злагоджений і міцний колектив. Хто бував у літніх таборах знає – що останнє є чи не найважливішим. Адже, коли колектив не склався, коли кожен тягне ковдру на себе і бажає усе робити по своєму – усе інше посиплеться, як картковий будиночок. Досвідчені тренери немов мурували будинок – камінчик за камінчиком вони притісували хлопців та дівчат, отримавши врешті-решт добрий результат – команду.

Щоранку о шостій – підйом, тренування та сніданок. По сніданку – заняття з історії Одещини, українського козацтва. По обіді – масові ігри – страйк-бол, різні змагання тощо. Крім того кілька разів молоді табірники відвідували околиці – унікальний графітовий кар’єр в селищі Завалля, Кішевський ліс, старовинний цвинтар тощо.

Хто там був?

Вже традиційно літній табір гайдамаки проводять для дітей та підлітків 10-16 років. Тут були як «аксакали», що вже не раз таборували в гайдамацькому колективі, так і «неофіти». Усі табірники були з Одеської області – із села Калинівка Комінтернівського району, з Одеси, Іллічівська, з Буджаку та з Роздільянщини. Добру половину колективу складали місцеві діти – батьки з Камінної не тільки дозволили своїм чадам проживати в наметах 4 доби, але й самі стали постійними відвідувачами табору, частково навіть впавши в дитинство.

Хто організатор? Хто був у гостях?

Чорноморське Гайдамацьке З’єднання в особі керманича табору Вадима Кірова, узяло на себе усі питання організації табору. ЧГЗ представляли також інструктори з історії. Тренерський колектив – представники козацького спортивного клубу «Пластун-характер» на чолі з Миколою Матвієнко. Усіляку допомогу організації таборування надав сільський голова села Кам`яне Віктор Химич та місцеві мешканці. Відвідало табір керівництво Савранського району, а також настоятель храму Вознесіння (с. Камінне) отець Ігор. Заїжджав у гості отаман Савранських гайдамаків Валерій Дідик...

Який результат?

1.      Діти відпочили. Ніщо не може порівнятись із колективним відпочинком на природі.

2.     Діти пізнали. В цікавій та доступній формі вони отримали інформацію про свою малу Батьківщину, про історію українського козацтва.

3.     Діти загартувались. Щоденні фізичні вправи не тільки дали очевидний результат, але й дадуть у майбутньому поштовх дітям самовдосконалюватись фізично та духовно.