За десятитисячну історію українських земель вони завжди були героями найшляхетніших легенд, справжніми лицарями, оборонцями рідного краю.
Відгомін козацької слави доходить до нас скрізь віки. Рукописи літописців, оповіді вражених мандрівників, скарги переможених правителів і, звичайно, думи й пісні свідчать про їхню звитягу.
Козацьку шаблю брали до рук князі і бояри, селяни і ремісники, священники і спудеї...
У першій половині 15-го століття козацькі курені стояли як у центральній так і південній Україні, як на Поділлі так і на Волині. 1490 року в Галичині вибухнуло повстання під проводом отамана Мухи. Повстанці називали себе козаками...
До цьго альбому увійшли козацькі пісні різних часів і теренів України. Пісні «Ой у 1791 році» та «Любо, братці, любо» записані на півдні України Олександром Грибом під час етнографічної експедиції десять років тому. Старші люди ще пам’ятають ті мелодії, які співали їхні прадіди. Тож пам’ятаймо і ми!
Козаки...
Ніколи не воювали числом, а тільки вмінням і практично ніколи не були переможеними у відкритому протиборстві. Тоді нас розділили правдами чи неправдами, щоб брат ішов проти брата. Тож будемо разом заради нашого Великого народу, нашої Великої держави – однині і довіку на многії літа!
Тарас Житинський "Пісні козаків":
| 
