|
17 лютого у Львові у будинку культури імені Гната Хоткевича відбудеться вшанування пам’яті Івана Богуна: 365 років страти національного героя.
У програмі вшанування пам’яті національного героя І. Богуна: звук трембіти наживо, також виступатиме капела бандуристів «Карпати» та вихованці ліцеїв імені Героїв Крут.
Із історико-популярною доповіддю виступить поетеса, канд. мед. наук Євгенія Лещук.
Довідка.
Іван Богун (бл. 1618–17 (27) лютого 1664) – український військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник подільський, згодом – кальницький (вінницький) і паволоцький.
Іван Богун походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань у 1637-38 років. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Протягом 40-х років XVII століття Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, брав участь у військових походах проти кримських татар, і обороняв українські землі від набігів останніх.
З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, вірогідно у 1650 році, за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником.
У політичному спектрі Української козацької держави Іван Богун займав місце постійного опозиціонера. Зокрема, він досить рішуче виступив проти укладення Богданом Хмельницьким Білоцерківського договору (28 жовтня 1651), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 році Богун був у числі противників курсу Хмельницького на союз із Москвою i, так і не склавши присяги російському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію.
Після смерті Б. Хмельницького (27 липня 1657 року) Іван Богун підтримував курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів – на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Зокрема, Богун відмовився підписувати укладений Виговським Гадяцький договір (6 вересня 1658 року). А в 1660 році Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Юрієм Хмельницьким.
У 1662 році кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборга. Він був звільнений Яном Казимиром в обмін на участь в поході на Лівобережну Україну. Але згодом Богун був не справедливо звинувачений у зносинах з москалями та урядом Івана Брюховецького і був вбитий поблизу Новгород-Сіверського 17 лютого 1664 року. |
