Перший крик немовляти – це профілактична фізіологічна процедура, запрограмована Природою: швидкий, майже конвульсивний вдих повітря, а потім тривалий, вичерпний видих. Тривалість видиху зумовлюється його гальмуванням, гальмування ж забезпечують голосові органи – лунає Перша Пісня Життя. Погляньте й подивуйтеся, як люблять діти горланити, навіть коли не страждають. А як страшно кричить чоловік, кидаючись на ведмедя, мамута чи свого ж таки брата-супостата! Який хор гримить над полем битви! Чим гучніший крик, тим страшніше ворогові, і цей психологічний тиск має об’єктивні, фізіологічні підстави: регулярно вправляючи собі горлянку й легені, людина поліпшує та посилює не лише гучність голосу, а й кровообіг, обмін речовин, загальну життєздатність і силу.

Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жерців, воїнів, філософів – про це можна знайти згадки у ведичній літературі і в єгипетських текстах, цими питаннями переймалися мільйони мудреців і дослідників від часів зародження йоги до сучасних нам Бутейка, Стрельникової, Фролова та багатьох інших.

З безлічі найрізноманітніших систем дихання помітно вирізняється один характерний режим: швидкий вдих – повільний видих, причому сповільнення, гальмування видиху здійснюється не діафрагмою, а артикуляційним апаратом (голосовими зв’язками, горлом, язиком, губами, навіть зовнішнім приладом чи інструментом).

У найширшому, узагальненому розумінні це і є пісня. І перший крик дитини, і лютий рик воїна, і палка молитва самітника, і мантри тибетського монаха, і ритмічні погуки робочої артілі, і маршова пісня виснажених тяжким переходом бійців, і чудова оперна арія – все це має під собою одну й ту саму основу: людина, свідомо чи несвідомо, знаходить найздоровіший, найефективніший спосіб дихання.

Неможливо не віднести до цього ряду й українську народну пісню.

Чому саме народну й чому саме українську?

Народна пісня як частка традиційної культури творилася протягом багатьох століть, якщо не тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір, якого не знав і не міг знати жоден інший музичний жанр. Досить навіть побіжного знайомства з народними піснями, щоб помітити, що цей відбір уплинув і на фізіологічні параметри пісні (ритміку, тривалість, темп і глибину дихання і т.п.), ідеально пристосовуючи їх до практичних потреб співаків.

Українська пісня є унікальним у світовій культурі явищем. Головне диво – якість української народної пісні, розмаїття її тематики, жанрів, стилів, глибина змісту, незбагненна й незрівнянна за своєю красою й простотою поезія.

Звичайно ж, усе це виходить далеко за межі суто фізіологічних явищ.

А найвиразніше її терапевтична дія виявляється саме на емоційному рівні, на рівні підсвідомості.

Колискова – це перша пісня людини. Причастя починається ще в материнському лоні, коли майбутня мати вивчає (або згадує) колискові, які незабаром співатиме дитині.

Під час співу і мати, й дитина входять у потік особливої інформації, на них накочуються цілющі хвилі…

Йдеться про святая святих, про найскладніші процеси взаємодії, людських емоцій, людської психіки. Люди, тисячі людей, які були, починають говорити піснею до людей, які є і які будуть. І через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму і маминої інтонації передають свою душевну рівновагу, свою любов і довіру до Буття, до Природи, одне до одного. Трохи пізніше ці почуття – рівноваги, любові й довіри – набувають конкретніших форм: мами, світла, колиски, стін кімнати, котика… Колискова триває. Буття розширюється, багатшає, ускладнюється. З’являються слова. Котик буває неслухняним; гулі не прилітають і не сідають на люлі, коли хочеться; мама часом десь зникає; а ще трапляється й таке, що болить живіт. Ой, Буття, не завжди прекрасне! Але в душі дитини вже сформувався перший захисний редут – пам’ять про те, що доброго в Бутті більше, ніж поганого. Звичайно ж, цей редут треба зміцнювати й далі. І звичайно ж, не тільки колисковою. Та в перші роки життя роль колискової неоціненна.

Не соромтеся плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення й причастя, і якщо воно щире й повне, ви відчуєте значне полегшення і нові сили, яких так бракує в надто складному житті

 

 

 

 

 

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.