В пленарній частині програми конференції зі словом привітання зустріли учасників   господарі заходу – заступник Овідіопольського селищного голови, засновник молодіжної громадської організації „ Нащадки Овідія” Л.І. Савельєва  та отаман О.М. Дякович, який після слів привітання відразу перейшов до практичної частини програми конференції відзначивши: „За загальноєвропейською практикою „день народження” населеного пункту визначається за першою згадкою у письмових джерелах. Датою першої письмової згадки про Овідіополь можна вважати жовтень 1758 року, і тоді б, у минулому 2008 році, ми вже б  могли відзначати 250-річчя нашого міста. Але кілька десятків років тому день заснування російської військової фортеці, а саме 15 червня 1793 р., почали відзначати як „день народження Овідіополя”, з чим, звісно, не погоджуються відомі науковці та краєзнавці.

            Започатковуючи разом з „Просвітою” та краєзнавчим музеєм щорічні „Овідієві читання” ми хочемо залучити до вивчення історії рідного краю крім науковців, -так-би мовити вузьких спеціалістів, ще й широку громадськість, особливо молоде покоління овідіопольців і ,можливо, встановити інший вік нашого містечка.”

            Радо відгукнувся на запрошення до участі в конференції  відомий місцевий краєзнавець, вчитель історії Прилиманської ЗОШ С. С. Аргатюк, який розкрив тему  :”Про необхідність дотримання історичної правди при проведенні краєзнавчих розвідок та публікацій їх результатів”. В ній було піддано критичному аналізу  дату  заснування Овідіополя та зроблено коментар написаних книжок про археологію та історію Овідіопольського району авторами В.В. Левчуком, І.В. Сапожниковим, С.С. Аргатюком „Край Овідія”, та  С.С. Аргатюк , І.В. Сапожникова „ Минувшина багряних степів”, де можна прочитати такі рядки: „В березні 1792 року Катерина II підписала два укази,  в яких йшлося про зведення в Аджидері (Овідіополі) значної військової фортеці. Поруч із нею, крім згаданого адміралтейства, за проектами  Ф.П. де Волана, планувалося збудувати карантин, військовий шпиталь, а також головне купецьке місто, яке мало отримати право на ведення зовнішньої торгівлі. Уже наприкінці вересня 1792 року 160 солдатів приступили до спорудження Аджидерської фортеці, хоча офіційно ці роботи почалися тільки 25 червня наступного року” (С.С.Аргатюк, І.В. Сапожников „ Минувшина багряних степів”.)

            Родзинкою виступів на конференції була доповідь О. Г. Середи, ст. Викладача кафедри нової та новітньої історії ОНУ ім.І.І. Мечникова, кандидата історичних наук: „ Хаджидере ( Овідіополь) за часів панування Османської імперії”. Він своєю розповіддю про більш віддалені часи Овідіопольської давнини  запросив нас, слухачів у далеку „подорож” до „Хаджидере- Овідіополя”.Один з небагатьох в Україні знавців османсько-турецької  мови О.Г. Середа, для збору вищеподаної інформації,  здійснив подорож до Стамбулу, звідки і привіз унікальний документ, який датується зимою 1764/1765, що засвідчує факт  господарювання Кримського хана на його пристані „Аджидере”.

            Не менш цікавою розповіддю зачарував слухачів  доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, кандидат історичних наук  Т.Г. Гончарук  :” Кошовий отаман Петро Калнишевський та Аджидер (Овідіополь): до історії запорозьких походів у Північно-Західне Причорномор’є (1769-1770рр.)”.  Він докладно зупинився на відтинку  історії походів запорозьких козаків у Північно- Західне Причорномор’є, зокрема взяття фортеці Аджидер (Овідіополь) під проводом кошового отамана Петра Калнишевського. У ході цих військових операцій вперше згадується , що Аджидер був захоплений і дощенту спалений, а його мешканці повтікали човнами до Акерману (Білгород-Дністровський). Ці походи козаків припадають на час російсько-турецької війни 1763-1774 років. Групою документів, які проливають світло на ті часи були козацькі „меморіали”, в яких запорожці звітували про хід військових дій. Так було згадано , що загін козаків на чолі з полковником Семеном Галицьким на шляху до Хаджибея захопив тут понад 20 тисяч коней , тисячу голів худоби, 4 тисячі овець, 180 верблюдів та кількох полонених.

Ведучий конференції С.М. Агеєнко запропонував до уваги учасників наступну доповідь : ”Освоєння земель нижнього межиріччя Дніпра,  Дністра та Дунаю Київською Руссю та Галицько- Волинською державою”, з якою виступив історик , голова Одеського обласного об’єднання ВО „ Свобода”  П. В.Кириленко . Він зазначив, що до колонізації османами придністровських степів, де розміщений зараз Овідіопольський район, ці землі були заселені слов’янськими підданими Київської Русі, Галицько-Волинської держави та Великого Князівства Литовського. А вздовж узбережжя Руського ( нині Чорного) моря було декілька десятків причалів, з яких відправляли судна з зерном на Константинополь та інші торгові міста.

            Темою  „ Про необхідність подолання міфів в історії заселення та розвитку земель Північного Причорномор’я”.  було продовжено хід конференції головою Одеського обласного об’єднання ВУТ „Просвіта” ім. Тараса Шевченка О.Є. Степанченком . В своєму виступі він відзначив, що ця справа немалозначна, як могло б здатись на перший погляд. Адже встановлення історичної правди завжди самоцінне. У всьому світі історики чіпляються за найдрібніші факти , які дозволяють зробити історію рідного міста більш давньою. Тому нам ще доведеться відкривати по-новому історію заснування не тільки Овідіополя-Аджидера, а й інших населених пунктів півдня України.

            Після цього  слово було надано директору  музею С.А. Катрук для доповіді :”Проблеми та здобутки у формуванні експозиції Овідіопольського народного історико- краєзнавчого музею”. Вона ознайомила слухачів з труднощами формування експозиції по історії заснування Овідіополя-Аджидера.

            Продовжила програму конференції викладач історії та правознавства Овідіопольського професійно-технічного аграрного училища Т.М. Нестеренко  розкриттям теми : ”До історії заснування Овідіополя. Короткий нарис”, яка  будучи ще й  колекціонером-філателістом, членом Одеського товариства  Асоціації філателістів України,  також запропонувала присутнім філателістичну виставку на тему : „ Одещина краєзнавча” та виданий у 2008 році Укрпоштою, конверт із зображенням Овідіополя.

            Молоде покоління овідіопольців на конференції було  представлено  студентами Овідіопольського ПТАУ: Мельник Юлією з рефератом : „Моє перше знайомство з історією Овідіополя”   та Гузеєвою Іриною з „ Нарисом з історії Овідіополя” , а також учнями Овідіопольської загальноосвітньої школа №2 :Леонович Ольгою з рефератом „ Людина Овідіопольщини”   та Керманичем Олександром , який також зачитав свій реферат „Людина з великої літери”.

            Яскравим забарвленням конференції була книжкова виставка Овідіопольської районної бібліотеки „ Знай і люби свій край”, організатором якої була завідуюча відділом обслуговування читачів Черпатюк Орися Василівна.

            Завершилася конференція поетичною відеокомпозицією „Метаморфози” за всесвітньо відомим твором Публія Овідія Назона, яку організувала Катрук С.А. та урочистою ходою учасників конференції з покладанням квітів біля пам’ятника Овідію. Окрасою урочистої ходи було четверо дівчат, вбраних у римський одяг. Свято завершилося . До зустрічі з новим святом в 2010 році.

Писар Овідіопольської РКО

„Чорноморського Гайдамацького З’єднання”,

Голова Овідіопольського РО ВУТ «Просвіта»

iм. Т. Шевченка                                                                С.М. Агеєнко