Цього року, як і минулого, таборування відбувався на Савранщині, біля села Кам`яне в урочищі Ринва з 10 по 17 липня. Приймали у вишколі участь близько 50 дітей з різних регіонів Одеської області: Іванівського району (села Калинівка та Петрівка), Балти, села Кам`яного та власне Одеси. Вік козачат становив, в середньому, від 12 до 17 років, хоча найменшому було 5. Серед них були спеціально запрошені переможці обласного етапу змагань дитячо-юнацької військово-спортивної гри Українського Козацтва «Джура» («Сокіл»).

Бойове мистецтво, з якого проводився інструктаж, цього року було вибране цікаве – напівлегендарний Спас, що сягає коренями найперших часів козацтва в Україні. Київське Братство козацького бойового Звичаю "Спас" прислала задля цієї мети свого інструктора – Микиту, який швидко пристосувався та знайшов спільну мову з таборовиками.

І потягнулися будні козацького життя. Хоча навряд чи можна назвати захоплюючі дні посеред дикої природи, до того ж сповнені вражень від цікавих заходів, «буденними». Розклад дня змінювався залежно від погоди, планів та часу, тож одноманітність молодикам не загрожувала.

Підйом, ранкова зарядка, прибирання в наметах, сніданок – це ознака майже будь-якого табору. Але потім починалося найцікавіше. Козачата розбивалися на три групи: хтось ішов до Микити вчитися основам вуличного рукопашного бою, хтось – стріляти з пневматичної гвинтівки по мішенях, хтось – пізнавати основи спортивного туризму під керівництвом запрошених з Одеського гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання двох спеціалістів, Дмитра Костянтиновича та Ольги Василівни Проданових. Більш того, по двох останніх дисциплінах, таборовики здавали своєрідні заліки, що визначили наприкінці усього таборування переможців. Так чи інакше, але усі мали змогу навчитися в`язати міцні вузли, ладнати навісну переправу, самотужки долати перешкоди, які часто з`являються туристичних походах і багато чому іншому.

Окрім того, кандидат історичних наук Володимир Полторак зачитав цікаві лекції з історії України, що змусили козачат замислитися над проблемою минулого свого народу та його майбутнім. Підсумувала результат лекцій інтелектуальна гра «Відун», зроблена по типу «Брейн-ринг» та «Що? Де? Коли?», у якій перше місце виборола збірна команда Іванівського району.

Особливим етапом таборового життя було чергування. Його несли по черзі рої (підрозділи козачат, які створювалися за територіальним принципом), без якихось виключень та «пільг». Прибирати «плац», збирати дрова та головне – готувати їжу – входило у незмінні обов`язки чергових.

Ввечері, коли табір сходився на ватру, мали місце інформаційні виступи керівників різних організацій – а їх у таборі було представлено щонайменше три – по-перше, Петро Остапович Ткач, керівник Балтського куреня ім. Івана Гонти, розповів про молодіжну спілку «Січ», до якої входили козачата Балтського та Іванівського районів (курені «Берегиня» та «Калинонька»), по-друге, Олексій Токмаков, ватажок загону по боротьбі з браконьєрством Екологічного підрозділу ЧГЗ, ознайомив юнаків та дівчат зі своєю роботою. Також у таборі знайшлися вмільці грати на гітарі, через що під час ватри лунали популярні пісні гуртів «Кіно», «Громадянська оборона» та інші.

У вільний час козачата самі знаходили собі справу: хтось ішов на ставок ловити рибу, хтось разом з Володимиром Полтораком робив піші та велосипедні походи по близьких селах, хтось випробовував отримані навички у боротьбі. До речі, останнє вилилося в окрему забаву, на який сходився весь табір: прості міряння силою перетворилися на організовані зіткнення «лава на лаву» та «бої за прапор» - справжні козацькі розваги!

Ними-то й були вражені гості табору: отаман ЧГЗ Сергій Гуцалюк; керівниця одеського міського відділу організації «Рух»; сільський голова Кам`яного; депутат райради від партії БЮТ та навіть італієць, що приїхав провідати родичів в українській глибинці.

А козачата, за сприяння сільради, майже кожен день їздили купатися у Південному Бузі, побували на екскурсіях у селах Гетьманівка та Дубинове. І, звісно ж, як і минулого року, ходили до лісу в похід і грали у страйкбол.

Не обійшлося й без курйозних та жартівливих випадків.

Загалом же таборування пройшло успішно, принесло свою користь і молодим козакам, і додатковий досвід інструкторам. Очікуємо ж наступного року, щоб знову насолодитися змогою пожити справжнім вільним козацьким життям!

24 липня 2009 р.

Валентин Кузнецов

Козацьке товариство

«Чорноморське Гайдамацьке З’єднання»

висловлює подяку за допомогу

в організації та проведенні табору:

• Віктору Химичу, голові Кам`янівської сільської ради
• Володимиру Кірову, начальнику обласного Управління у справах сім`ї та молоді
• Володимиру Тартаку, голові Одеської обласної організації партії «Реформи і Порядок»
• Дмитру та Ользі Продановим, Одеський обласний гуманітарний Центр позашкільної освіти та виховання
• Ігорю Дергачову, депутату Савранської райради від БЮТ
• Євгену Кирилку, приватному підприємцю
• Миколі Базею, голові Савранської районної адміністрації
• Васильчуку Вадиму і Микиті Артемчуку, Братство козацького бойового Звичаю "Спас", м. Київ
• Надії Яшан, голові Одеської міської організації Народного Руху України

Прес служба

Чорноморського Гайдамацького З’єднання

.

.

.

.

.