Субота, 20.04.2024, 07:11
ЧОРНОМОРСЬКЕ ГАЙДАМАЦЬКЕ З`ЄДНАННЯ
Українець!
Оздоровлюйся!
Роби те, що любиш!
Тримайся за своїх!
Главная страница



| RSS
Меню сайта

Наш опрос
Начало » 2009 » Липень » 30 » Дмитро Проданов: Козацькій вишкіл «Спас-2009» у Кам’яному
Дмитро Проданов: Козацькій вишкіл «Спас-2009» у Кам’яному
    Щойно закінчилися обласні та Всеукраїнські етапи дитячо-юнацької військово-патріотичної гри Українського козацтва «Сокіл» («Джура»), присвячених, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України 360-річчю створення Української козацької держави, як до місцевих дитячих громадських козацьких осередків надійшло положення з запрошенням керівництва дитячо-молодіжного козацького військово-патріотичного спортивного табору Чорноморського Гайдамацького З’єднання "Спас - 2009” взяти участь у вишколі з основ козацького мистецтва «Спас» та самооборони, козацьких забав, окремих розділів гри «Сокіл» («Джура») по програмі козацько-лицарського виховання молоді „Гайдамацька Січ” пройти короткі спецкурси з історії козацтва, основ спортивного туризму, набуттю навичок та умінь умінню існування у екстремальних умовах зовнішнього середовища.

    На запрошення відгукнулися куріні Українського дитячо-юнацького товариства «Січ» ім. І.Гонти з Балти, «Берегиня» та «Калинонька» з Іванівського району, актив дитячих роїв Чорноморського Гайдамацького З’єднання (ЧГЗ) з Одеси, с.Кам’яне Савранського району. 10 липня до мальовничого урочища на околиці с.Кам’яне що на Савранщині з автобусу висадився дитячій козацький десант. На них вже чекали козачата з села та наставники табору. Після улаштування наметового табору майже 50 юних січовиків шикуються для урочистого відкриття. Починаючи з цього моменту, учасники збору завмернув у строю, два рази на день будуть виконувати Гімн України, вислуховувати план дії, підводити підсумки.
 
    Після короткого привітання писаря ЧГЗ, булавного Українського козацтва, керманича табору Вадима Кірова, представництва наставників по напрямкам роботи, ознайомлення з основними вимогами до учасників табору оголошується відкриття вишколу. Звичайно, кожного вечора – ватра, біля якої збираються всі. Як завжди, перша ватра починається з представництва. Ройові коротко розповідають про свій курінь, участь в цікавих справах та зборах у Трахтемировій Сичі, іграх та козацьких забавах. Тут, біля ватри, наставник з курсу історії Володимир Полторак у невимушеній співбесіді проводить заняття з історій українського козацтва, підводжуючі юних слухачів до головної думки та висновків.

     Як звичайно, після занять з курсу історії козацтва ройова куреня «Берегиня» Тетяна Рахнянська починає речитативний виголос


Поведемо сьогодні річ, про козацьку славну Січ
Ми нащадки козаків, славних пра-пра- прадідів
Любимо ми рідний край - гори, море, ліс і гай…


     Дружно, усі разом звучно повторюють кожну стрічку за Тетяною.

     А потім козачата (хлопці) та берегині дівчата) починають співати козацькі та улюблені пісні, які лунають понад вербами, квітучого лугу, дзвінкоголосого струмка з надзвичайно смачною холодною водою.

     За порядком у першій половині дня кожній рій проходить вишкіл з основних видів програми перебування у таборі: стрільби з пневматичної зброї (гвинтівка та пістолет), луку та арбалету, яку проводить В.Кіров; техніки спортивного пішохідного туризму, яку доводиться проводити мені та О.Проданової, інструкторам зі спортивного туризму, працівникам обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання; заняття по програмі «Спас» (козацькі забави, лава на лаву, боротьба «Навхрест», гра «Великий Луг», самооборона тощо), які проводить наставник козацького братства бойового звичаю «Спас» з Києва Микита Артемчук. Друга половина дня – відпочинок, ігри, вечірнє тренування, підсумки, вечеря та ватра, нічні варти.

     Вишкіл проходить у екстремальних умовах природного середовища, навіть дощ не відмінив його проходження. З інтересом, захоплено займаються на дистанції «Смуга перешкод» берегині Кам’янецького рою Саарян Яна, Паламарчук Вікторія, козачата Бабій Віталій та Думанський Дмитро. Вперше у житті, Віталію доводиться наводити підйом, спуск та траверс мотузкою для безпечного подолання командою з 6 осіб крутого трав’янистого слизького схилу, особливо після того, як пройшли дощі. А ще треба навчитися, як зняти ці мотузки після подолання схилу, бо вони необхідні надалі для подолання інших перешкод. Але ж маємо невеликій досвід та упораємось, а ще інструктори допоможуть. Ну ось команда дійшла до подолання переправ через річку по мотузці з перилами та по колоді з перилами. Треба тільки вправно упоратися з супроводжуючою мотузкою та получити залік від строгого інструктора. Все упоралися, але… наприкінці усім разом треба ще дошкандибати гусіним шагом до фінішу. Все, ура, залік з техніки пішохідного туризму є!

     На одну перешкоду більше у інших команд. Вони мають певний досвід участі у подібних заходах з туризму, та й за віком старші. Збірну команду куренів «Берегиня» і «Калинонька» Іванівського району очолює Тетяна Рахнянська. Вони вправно упоралися з завданнями по подоланню трав’янистого схилу та добираються до 20 метрових навісних переправ через річки. Тетяна пропонує деякі тактичні прийоми подолання переправи. Деякі учасники команди заперечують, але ми інструктори підтримуємо ії, тому пропозиція з боку Тетяни командою приймається. Вправно та старанно діють під час подолання природних перешкод Павло Бердяга та Тетяна Рахнянська. Павло іде першим, тому йому доводиться наводити мотузками підйом, траверс, спуск по схилу, налагодити мотузку для супроводження учасників команди молодих січовиків на переправах. Завдання Тетяни зняти мотузку самонаведення для подальшого використання. З цією операцією вони вправно упорались, бо проходили це на заняттях. Не можу не відмітити технічну, вправну, швидку і безпомилкову дію берегинь Марії Кравчук, Вікторії Смірнової, Риммі Узарашвілі. Не відстає від друзів по команді кремезний Руслан Узарашвілі. Заробив незначні штрафи за помилки на етапах команда успішно фінішує, всім учасникам зараховується залік.

     Рій куріння ім. І.Гонти з Балти у складі молодих січовиків Євгена Ковальчука, Миколи Городиського, В’ячеслава Гандрабури, Євгена Бойчук, берегінь Оксани М’ясковської, Ользі Чижик найбільш досвідчені та обізнані у спортивному туризму. Не одноразово вони брали участь змаганнях класом вище. Завдання для них поскладніше. Треба засвоїти нові настанови з порядку кріплення до перильних мотузок та умови, як можна використовувати не сертифіціроване спорядження для переправи, не порушаючи правил безпеки. З кращім часом та невеликими штрафами команда з успіхом упоралася з подоланням перешкод.

     У стрільби з пневматичної зброї теж виявилися переможці. Найкращі результати у Герман Олени ( Кам’янецький рій ), Городинського Миколи, Сорокіна Володимира ( Балтський рій куріня ім. І.Гонти), Комарова Максима ( Одеський рій ЧГЗ).

По черзі на добу на чергування заступає рій. У дні вони готують їжу, вночі чергують у таборі. Контрольна перевірка на можливість проникнути до табору у ночі непомітним не увінчалася успіхом. Козацька охорона юних січовиків надійна.

     Під вечір, під час занять з козацьких забав молоді січовики у дві ватаги десь по 10-12 осіб сходяться у лаві на лаву. Не кожного разу удається виявити переможців. Необхідно ще одна спроба! Молоді січовики у лаві напряглися, дуже пригрозливо з наголосом викрикують триразове козацьке «Гєй! Гєй! Гєй!», розганяються, зберегая тіснисть строю мчаться назустріч одне одному. Що зараз буде!.. Лави сходяться і розпадаються. Все. 12 пар у міцних обіймах. Братання по козацькі. Так закінчуються усі поєдинки козацьких лицарів.

     У гри «Великий луг» головне завдання прорватися скрізь ряди ватаги противника та водрузити прапор у тилу. Прорив бистроногого Руслана Узарашвілі скрізь ряди противника, кожного разу закінчується успіхом. Тому його ватага щоразу виграє. Забав багато. Наставник у іграх, поєдинків у єдиноборствах Микита Артемчук строго слідкую за додержанням правил та порядку. Ігра у стрєйкбол зі стрільбою кульками з автоматів захоплює всіх, тому січовики намагаються не пропускати час гри.

     Не може бути не задоволених від купання у Південному Бузі влітку, екскурсій у краєзнавчі музеї, відвідування парку у Гетьмановці, історичного місця «Гайдамацька криниця», пам’ятника партизанам савранського загону «Буревісник».

     Вся діяльність табору проходила під патронатом Чорноморського Гайдамацького З’єднання, голови Кам’янецької сільської ради Віктора Олексійовича Хімича. Побували у таборі батьки та гості, завітали голова райдержадміністрації Микола Миколайович Базель, начальник районного управління у справах сім’ї, молоді та спорту, представник Народного Руху України Надія Яшан, напутнє слово юним січовикам надав отаман ЧГЗ Сергій Гуцалюк. Тільки ось зі школи не було представника, не знайшлося і наставника з рідної школи для Кам’янецького рою. Куди тільки не їздять освітяне за досвідом з козацької педагоги. А ось для колег зі школи не знайшлося часу повчитися доброму ділу біля рідного дому.

     Організація та проведення такого вишколу передбачає наявність достатніх фінансових ресурсів, які лягли на плечі керівництва Чорноморського Гайдамацького З’єднання, батьків, доброчинних грошових внесків підприємців.

     Сподіваюсь що для виховання достойних громадян України суспільство знайде можливість створювати для цього такі профільні табори з подібними вишколами та розвитку такої якості, як сила та ловкість, високу працездатність, витривалість, читку координацію, точність рухів, уміння існування у екстремальних умовах природного середовища так необхідних для майбутніх захисників Батьківщини. Для створення та функціонування профільних таборів створена нормативна державна база. Тільки окрім декларування документів справа далі не йде. Кожне дитяче громадське об’єднання намагається у своїй діяльності внести основи спортивного туризму, курс існування у екстремальних умовах природного середовища, техніки пішохідного туризму. Але не всі наставники мають фахову підготовку. Багато таких заходів короткочасні, не мають фахового підходу, не можуть дати міцні знання, пройти принцип от простого до складного, підняти рівень майстерності вихованців, врахувати вікові особливості та степінь підготовленості вихованців з конкретної діяльності та давати підвищену рівневу підготовку.

     Найбільше підготовлені до вишколів у польових умовах це туристи. Але навіть влітку вони не мають табору (позашкільного закладу) для підвищення спортивної майстерності. Та не тільки юні туристи у такому стані. Можете казати, що причина тому що завгодно. На мою думку головна причина, байдужість дорослих, батьків, педагогів, керівників системи освіти всіх рівнів, керівників районних та обласних державних адміністрацій, депутатів всіх рівнів, активі громадських організацій до дитинства.

     Перебуваючи у вишколі, переконався, що є люди, які не байдужі до дитячих справ у нашому місті, області. Сподіваюсь що батьки дітей та молоді, які пройшли вишкіл «Спас-2009» будуть їм вдячні.

 фотозвіт з табору: http://gaidamaky.pp.net.ua/photo/46 

Дмитро Костянтинович Проданов,
завідуючий відділом спортивного туризму і орієнтування
обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання,
інструктор зі спортивного туризму.

Роб.тел: 784-41-52;
моб.тел:+38098 419 83 46

Адреса: 65009, Одесса, ул.Тенистая, 4




 



 


 









Просмотров: 1981 | Добавил: gaidamaky | Рейтинг: 5.0 |
Всего комментариев: 3
3 Kethan  
0
That's really tihnknig out of the box. Thanks!

2 Пластун  
0
Це тому нема представників школи- бо вони найманці.
Свої педагогічні знання продають лише за гроші. а додаткові вміння заробляють на семінарох згідно Наказу директора.
а взагалі їм глибоко "по фіг" результат їх "виховної роботи" головне щоб плани були з галочками і "костюмчик сидел".

1 Слава  
0
а де фотографії???????

Форма входа
Календарь новостей
«  Липень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Поиск по новостям
Друзья сайта
 


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
 Погода в Україні
Статистика
Copyright MyCorp © 2006 Створити безкоштовний сайт на uCoz