24 серпня розпочалася хода від Народного Руху України до меморіальної дошки Героя України В’ячеслава Чорновола. Рухівці, віддавши шану незабутньому лідеру, рушили до пам’ятника Т. Г.Шевченка. Мабуть, одеситам пригадалося святкування Днів Народного Руху в Одесі – так же багато учасників, прапорів, духовий оркестр.
Не зважаючи на намагання представників проросійської екстремістської організації «Слов’янська єдність», які напередодні заявляли про можливості провокацій в День Незалежності України, свято таки відбулося! Ось тільки провокації почалися не з боку націоналістів, як вони попереджали, а власне з боку самих (так званих) патріотів-слов’янофілів…
З самого ранку вони вишикувалися біля пам’ятника Катерині ІІ з російськими прапорами. Хтось "ляпнув" (а я так підозрюю, що самі придумали), що націоналісти будуть Катерину знімати. А так, як у нас система порченого телефону досить популярна, то дійшли чутки, що й бомбу підкладуть. Ну, а як не вдасться, то хоча б руку Катерині відіб’ють. З'явився і "лицар" на коні. Той самий, що на дуель пана Гурвіца викликав. Сміх та й годі! Але так, як на них ніхто уваги не звертав, то вони й нудитися почали. Ходили, бродили, щось винюхували, лаяли одеситів, що проходили повз них у вишиванках… І ніякі провокації не брали націоналістів! Навіть тоді, коли на сходах було зроблено живий ланцюг одеситів у різнобарвних веселих вишиванках. Троє-четверо молодиків викрикували хором:
«Расія с намі, Одєса – рускій город». А далі ще смішніше: «Сталін, Бєрія, Расія, наша Родіна - Совєцкій союз».
Так і хотілося запитати: " А чи знаєте ви, що таке той міфологізований Совєцкій союз? ". По віку не можуть вони знати того зомбування. Але ж треба було якось відробити гроші… У відповідь – багатотисячний натовп вибухнув гучним сміхом.
Поки "російські українці" бігали навкруг Катерини, готуючись з хвилини на хвилину кинутися в бій, на сцені біля Дюка лунала весела музика. Сама бачила, як один із тих "вірних охоронців" відбивав в такт музиці ногою. Таке було враження,
що він от-от піде в танець замість того, щоб отак по-дурному палитися на сонці. Українські танці змінювалися піснями, козацькими думами. З Києва приїхала відома актриса, переможниця багатьох конкурсів Юлія Сак, яка читала монолог "Княгиня Ольга" Марії Морозенко.
Організатори зробили гарну справу, запросивши священників різних конфесій для молитви за Україну. В рамках цієї акції представники 14-ти релігійних организацій різних течений і направлень, діючихих в м. Одесі, молилися різними мовами за Україну, за представників влади, за голову Облдержадміністрації, за мера міста і за всіх жителів нашої країни. Одеса – багатонаціональне місто, але всі живуть в Україні і це означає, що сьогоднішнє свято повинно бути однаково важливе для кожного. Кожен з них наголошував на те, що всі ми повинні об'єднатися у молитві, у своїх справах і тільки тоді ми будемо справді сильною нацією.
Слава Україні!
Героям Слава!
Голова Одеської міської організації Народного Руху України – Надія Яшан
| 
