Спочатку буде слово: перемовини із кандидатами другого та третього ешелонів, брудний піар, війни компроматів, інтенсивні таємні переговори із суддями та членами виборчкомів.

Потім буде діло: ближче до розв’язки Тимошенко раптово знаходитиме бюджетні гроші на різні потреби, а Янукович розкриватиме такі "корупційні урядові схеми".

Врешті, настане день голосування - під безпрецедентно прискіпливим оком обох таборів до кожного голосу та кожного порушення. Кожна дільниця стане ареною змагань шпигунів та СМЕРШу, диверсантів та контррозвідників.

Штаби працюватимуть в цілодобовому режимі, але ця робота різнитиметься - штаб Януковича працюватиме над збільшенням розриву із Тимошенко, штаб Тимошенко працюватиме над мінімізацією розриву.

Штаб Януковича влаштує різниця від 7%, щоб унеможливити оскарження результатів виборів та легітимізувати свою перемогу у очах міжнародного товариства. Штаб Тимошенко задовольнить відставання від Януковича максимум на 3%, щоб оскаржити цю різницю в різноманітних судах і заявляти на весь світ про фальсифікації.

Другий тур продемонструє, що насправді шукачам перемоги важливий не так електорат, який їх обирає, як важелі його утримування, нарощування, а відтак, системи нападу і захисту у вирішальних судових боях.

Грубо кажучи, в другому турі у смертельній битві зійдуться велетенські, складні та багаторівневі механізми між якими опиниться Україна. В разі незначної різниці між Януковичем та Тимошенко (можливо до 5%), механізми здатні увійти в такий (в т.ч. судовий) клінч, що помаранчева революція видасться дитячою забавкою.
Судові "розбірки" можуть тривати чи не місяцями. На цьому фоні економіка України повільно скочуватиметься в прірву. Спроби помирити кандидатів будуть марними.

Врешті, після низки виснажливих круглих столів, сторони сядуть за стіл переговорів та домовляться про зміни до Конституції, про третій тур, а також одночасні парламентські та місцеві вибори. І не факт, що електорат вже обиратиме фаворитів - адже він так і не отримає обіцяного.