Неділя, 17.12.2017, 15:53
ЧОРНОМОРСЬКЕ ГАЙДАМАЦЬКЕ З`ЄДНАННЯ
Українець!
Оздоровлюйся!
Роби те, що любиш!
Тримайся за своїх!
Главная страница



| RSS
Меню сайта

Наш опрос
Начало » 2010 » Січень » 24 » Степан Бандера – Герой України: чи правильно вчинив Президент?
Степан Бандера – Герой України: чи правильно вчинив Президент?
Віктор Ющенко сьогодні удостоїв Степана Бандеру звання Героя України. Такий крок Президента давно очікувався і прогнозувався. Та попри це, у російському інформаційному просторі розпочалася справжня істерія...

Чи правильно зробив Президент, видавши указ про присвоєння найвищого почесного звання цій історичній постаті?
 
Коментують експерти.

Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України:
КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ

Право Президента – давати нагороди такого високого рівня. Чи є для цього підстави, тут немає однозначної оцінки, особливо якщо врахувати сприйняття цієї постаті в різних регіонах України. Але, очевидно, той рух, який здійснювався під проводом Степана Бандери був спрямований на визволення України й на отримання нею державної незалежності. І власне це є доконаним фактом.

Виходячи з цього контексту, він заслуговує на присвоєння йому відповідних звань. Інша справа, у якій формі, яких саме звань, – це могло бути предметом наукової і навіть політичної дискусії.
Але, підкреслю, це право Ющенка – давати звання.

В історії України були різні постаті, й історія сама трактує їх неоднозначно. Український підхід має полягати в тому – що ця людина зробила для України. Якщо вона зробила великий внесок, незалежно від того, хто як трактує її той внесок, це заслуговує на пошану й пам’ять. Якщо постать Бандери вписується в ці критерії, то цей крок Президента України є правомірним.

Він зробив це останній момент – але краще в останній, ніж ніколи. Бо зрозуміло, що ті кандидати, які прийдуть до влади, є безрідними космополітами. І для них Україна та її національні цінності є дуже далекими категоріями.
Щодо реакції Росії, яку легко можна спрогнозувати, то на неї зважати не треба. Вона засуджуватиме все те, що не лежить в контексті російського трактування історії та російських інтересів. І в Україні постаті українських діячів не завжди вкладалися в русло російської історії. Росія ще довго заперечуватиме право України на власну історію, а трактуватиме Україну як власну історію Росії. Такий історичний процес, така історична доля... Нам треба йти далі. І будувати власну історію.
 

Ігор Юхновський, керівник Інституту національної пам’яті, член президії Національної академії Наук України, Герой України:
СТЕПАН БАНДЕРА ТА ЙОГО ХЛОПЦІ БОРОЛИСЯ ЗА УКРАЇНУ З ПОВНОЮ ВІДДАЧЕЮ

Тільки що я обговорював зі своїм першим заступником указ Президента про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Що я можу про це сказати? Якби мене запитали про Євгена Коновальця, то я б розповів про нього як про славного будівничого української армії. Але дуже непростою є доля та біографії групи молодих хлопців, які постали після смерті Коновльця і створили свою організацію.

Це група рішучих молодих людей, які не цуралися вбивств і терору. Але історія тогочасної України була непроста, ці хлопці боролися проти польських окупаційних властей за визволення своїх земель. Якщо ви згадуєте ці сторінки терору, то згадайте, наскільки поневоленими були тоді українці.

Потім вони стали символом боротьби з Радянською владою. Тому вони заслужили на повагу своїх сучасників.

Крім Степана Бандери є чимало квіток українського націоналізму, які демонстрували різну міру радикалізму й рішучості в боротьбі за незалежність країни, але Степан Бандера та його хлопці робили це з повною віддачею свого єства.

Оця назва "бандерівці”, яку вигадали в Росії, – одне з тих імперських прізвиськ, на зразок, мазепинців, петлюрівців, які вигадували в Росії, щоб принизити українську історію, утиснути авторитет Бандери.
Чи варто було давати Героя України Степану Бандері? Так, на мій погляд, варто, але краще було робити це на ювілей – сторіччя від його народження (він відзначався торік – Авт.).

У країні є два кандидати в президенти... І вони мовчать щодо цього вчинку Президента. Вони не можуть його засудити, бо зараз вибори, і цей осуд не сприйнявся б частиною України. Вони також не можуть це рішення підтримати, бо одразу ж наражаються на критику Росії.

Принагідно скажу: хто б із тих двох кандидатів не став Президентом, ми повинні допомагати йому розбудовувати країну, у тому числі у відновленні історичної пам’яті та історії. Тож анітрохи не применшуючи роль Степана Бандери, я цей крок вважаю дещо невчасним.
 

Станіслав Кульчицький, заввідділу Інституту історії НАНУ
БАНДЕРА ІСНУЄ В НАРОДНІЙ ПАМ’ЯТІ

Місяця два тому це питання виносилося на обговорення. Я казав так: Степан Бандера, так само як і Мазепа та Петлюра, – це людина, що дала прикметник від свого прізвища: бандерівський, мазепинський, петлюрівський... Більше нема нікого, у кого був би такий прикметник. Бандера існує в народній пам’яті. Він таким чином утвердився в цій пам’яті як герой.

Але щодо присвоєння йому звання Героя – я висловився проти з двох причин.
По-перше, дуже обережно треба присвоювати звання Героя України неживим людям. Треба встановити якусь межу... Не можна ж Ярославу Мудрому присвоювати орден Ярослава Мудрого.

По-друге, вже з прецеденту, який був раніше з Шухевичем, видно, наскільки наше суспільство роздерте такими кроками. То чи не варто було б розгорнути суто просвітницьку кампанію й показати Бандеру так, як він того заслуговує? А просто вольовим рішенням присвоїти звання Героя, коли половина чи навіть більша половина населення цього не сприймає, – мабуть, не треба було.

Москва присвоїла собі право на обурення. Мова не йде про якийсь конкретний факт. А про всю, як то кажуть, "спільну” історію. У нас була спільна з Польщею історія упродовж двохсот і більше років і 350 років – з Росією. Зрозуміло, що в цій історії були такі речі, які не можуть бути однаково оцінені з точки зору національних інтересів України та Росії. Коли б не було України як самостійної держави, тоді б усе оцінювалося з позиції Кремля. Але ми повинні мати свою історію, свої підручники, своє бачення історичного процесу і свої традиції, які не збігаються з російськими. У нас дуже багато дискусій з росіянами у всіх питаннях.
 

Анатолій Стріляний, журналіст
НАВІТЬ ДИВНО, ЩО ЮЩЕНКО НЕ ЗРОБИВ ЦЬОГО РАНІШЕ

Цього треба було очікувати. Для того, хто знає, як розуміє свою місію Ющенко, навіть дивно, що він не зробив цього раніше. Цілком зрозуміло, що якби Степан Бандера не став Героєм України зараз, у ці дні, то цієї події довелося б чекати, можливо, ще довгі роки. Ця подія така важлива, що саме запитання про доречність його з точки зору політичної злоби дня здається дрібним. Звичайно, цю подію на 1000 відсотків використають у своїй пропаганді політичні противники національно-культурного курсу Президента. Але на те він і Президент, щоб не звертати уваги на такі речі.

Росія ж завдає чергового удару по собі. Звичайно, керівництво цієї країни має надзвичайну потребу – якщо не мобілізовувати, то хоча б збуджувати своє досить байдуже до всього населення. У таких умовах не до запитань – що подумає і що скаже цивілізований світ.
 

Тарас Чорновіл, народний депутат
БАНДЕРА – СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Було б добре, щоб ми колись таки визначилися з орденами, які присвоюються посмертно і які тільки для живих людей. Таким чином можна продовжувати цю лінію до безкінечності й присвоювати звання Ярославу Мудрому, Святославу і т.д.

Попри все те, Степан Бандера є символом українського відродження, української боротьби, української незалежності. Тому я думаю, що в принципі це є нормально. Абсолютно неадекватним виглядає, як до цього дійшли. Це можна було робити рік тому, два роки тому. Але робити це в той момент, коли людина вже знає, що вона не Президент, що вона у зв’язку зі своєю посадою тільки формально виконує свої обов’язки, – це якось трішки не по-чоловічому. Схвалюючи загалом цю ідею, я вважаю, що за формою це виглядало дещо некоректно.

Москва зараз постійно пробує у своїх внутрішніх цілях використовувати тезу: Росія – спадкоємець і, по суті, правонаступник Радянського Союзу. Сьогоднішня політика Кремля зводиться до того, щоб продемонструвати своєму громадянину, що Росія має вплив на всьому пострадянському просторі. Ці сигнали більше стосуються внутрішнього споживача в Росії, ніж назовні, вони адресовані не нам, а росіянам. Наймудріше було б просто це проігнорувати.

Росія сьогодні дозволяє собі на майже офіційному рівні вшановувати генерала Власова, людей, які були абсолютними спільниками нацистів...
 
 
Просмотров: 760 | Добавил: gaidamaky | Рейтинг: 5.0 |
Всего комментариев: 0
Форма входа
Календарь новостей
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Поиск по новостям
Друзья сайта
 


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
 Погода в Україні
Статистика
Copyright MyCorp © 2006 Створити безкоштовний сайт на uCoz