Про Конституцію Пилипа Орлика 1710 року в Україні мовлено багато, але бачили її лише одиниці співвітчизників — шанувальників історії, адже оригінал документа зберігається в Національному архіві Швеції. На святкуванні 360-ліття з часу підписання Зборівського договору прийнято спільну українсько-шведську домовленість про привезення Конституції Пилипа Орлика до України.
Як зазначає президент благодійного фонду “Україна — свята родина” Іван Матієшин, який опікується цією справою, тривають переговори навколо дати можливого прибуття Конституції в Україну. Планують привезти Конституцію не на короткий термін, як це роблять, наприклад, з творами мистецтва. Ідеться про тривале перебування документа на нашій території для того, щоб влаштувати його турне всією країною і показати в найбільших містах.
Повна назва Конституції — “Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”.
За оцінкою сучасних українських істориків, це перша європейська Конституція в сучасному розумінні. Цікава історія її створення. Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа з найближчими сподвижниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії, рятуючись від російських військ, опинились на території Османської імперії. Тут, не витримавши потрясінь, Іван Мазепа помер. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. Під час обрання на раді старшин було прийнято документ, що визначав права й обов’язки гетьмана. Так, конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тяжина на правому березі річки Дністер (турецька назва Бендери, нині територія Модови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.
Недавно знайшли українськомовний варіант, написаний староукраїнською (руською) діловою мовою, якою користувалися на початку XVIII ст. У Російському державному архіві давніх актів його відшукав київський історик Олександр Алфьоров. Копію знахідки передано до Музею гетьманства у Києві.
