Неділя, 20.08.2017, 05:54
ЧОРНОМОРСЬКЕ ГАЙДАМАЦЬКЕ З`ЄДНАННЯ
Українець!
Оздоровлюйся!
Роби те, що любиш!
Тримайся за своїх!
Главная страница



| RSS
Меню сайта

Наш опрос
Начало » 2013 » Квітень » 10 » Весняне загострення Путіна, Або коли замисел перетворююється на умисел.
Весняне загострення Путіна, Або коли замисел перетворююється на умисел.

                Вже було декілька достатньо вичерпних матеріалів про «раптові» весняні  міжвидові та міжокружні навчання російських збройних сил на українському напрямку. Перечитуючи всі так звані «відкриті джерела» у «Гуглі», тобто матеріали російських, українських та інших електронних та друкованих  ЗМІ, можна прийти до висновку, що відпрацьовувався російською стороною саме варіант «бліцкрига по-грузинськи» проти України. Лише тут буде задіяно одночасно з різних напрямків більше військових сил з більшою вимогою що до швидкості здійснення вторгнення та глибини просування на територію України. Тобто якості, виявлені росіянами під час війни проти Грузії, тут вже не задовольняють. Цим і обумовлена та особливість цих навчань, що у наступаючих російських частин були повністю відсутні тилові та забезпечуючи підрозділи. Для вторгнення в Україну поставлено значно вимогливіші критерії, ніж до грузинської війни. То ж в останніх анапсько-опуцьких маневрах цілком достатньо політичних месиджів Януковичу і його гоп-команді.

                Відновимо ж перебіг подій за відкритими, як класифікують їх розвідники, джерелами. Перш за все, за матеріалами тих же російських електронних та друкованих ЗМІ. В принципі, загальна картина виглядає правдоподібно і, головне, капітально.

Перше. ВГК Пу(верховний головнокомандувач Путін), умовно, якщо не брешуть російські ЗМІ (а якщо брешуть, то з якою метою?) віддає наказ «з борту літака » «дорогою з ПАР» в ніч з 27-го на 28-ме березня. Міністр оборони Росії Шоблу, пардон, Шойгу, «отримує пакета» десь з 2-ї по 4-ту годину ночі (за різними джерелами) і дає відмашку ( як Чечетов) всім військовим. Очікуваний психологічний ефект: «мохнорилий шапкокрад» повинен жахнутися – сам великий Пу віддав наказ. Тим більше «служивий» Путін вже за положенням ( хто на що вчився) значно більше за «жлоба-шапкокрада» розуміється на військовій справі (може в дійсності і не зовсім так, але тим не менше). Розуміти проблеми стратегії Януковичу не дано. Як і всім його попередникам на цьому посту. В принципі, як і ув*язненій Тимошенко. Всі ці людці, знаючись на щурячих інтригах та крадіжках у особливо безмежних розмірах, завжди зневажали армію, абсолютно не розуміли військової функції держави, але зате схилятися перед усілякою мусорнею, поліцейщиною та карателями  і у той же час сакралізували «оперативно-слідчу практику» і взагалі «оперативно-слідчий» образ життя. Подібний месидж Путіна з цими навчаннями напевно досяг своєї мети. До того ж треба зазначити, що у себе в КДБ Путін був хоч і дрібним, але все ж агентуристом. Тобто його специфікацією було вербувати громадян інших держав. Тобто схиляти їх до зради власним державам, власним батьківщинам. Зрештою, взагалі плодити зрадників.

Друге. Росіянами задекларовано до 7000 військовослужбовців, 250 одиниць бронетанкової техніки, 36 – 37 кораблів, до 20 літальних апаратів (літаків, гелікоптерів, безпілотних ЛА), хоча насправді значно більше: плюс 80 одиниць б/т техніки з Ростова-на-Дону, плюс 7-ма гірська десантно-штурмова дивізія з Новоросійська, плюс 106-та Тульська повітряно-десантна дивізія, плюс 45-й полк спецназу Повітряно-десантних військ. Але для міжнародної спільноти задекларована тільки флотська складова, щоб не долучати спостерігачів від НАТО та ОБСЄ та взагалі іноземних спостерігачів. В той же час --  велика «помпа»-- політичний розголос, що Путін «особисто(!) віддав наказ з борту літака», прилетів до Ростова на перший з*їзд «нових російських нацистів» ОНФ ( члени якого збираються 7 мільйонів українців відправити до Східного Сибіру, як тільки  Україну буде проковтнуто Росією) і вже звідти – на навчання гелікоптером в район Новоросійська – Анапи. Такий собі «моціон самодержця-фюрера» з відповідними погрозливими мілітаристичними месиджами. Єдиною психологічною похибкою Путіна тут може бути те, що Янукович або по тупості і невігластву, або просто від того, що він людина з іншого світу, попросту не зрозуміє путінського месиджу, і від того не злякається ( чи просто не встигне злякатися) всіх цих міліарних «посилів». Янукович, в натурє, базарить зовсім по-іншому. Що, в принципі, не врятує його від військової інтервенції росіян, чи окремо в Криму, чи взагалі по усьому сходу України, але втім, якимось чином затягає час.

Третє. Вдень 28-го два балтійських ВДК ( удаваний 1-й ДесО) виходять на Анапу та мис Малий Утріш, маневрують там і демонструють намір висадити десант, розгортаючись в лінію, підходячи до берега впритул та відходячи мористіше і знов повертаючись до урізу води. Декілька тральщиків та корветів позначають дії з охорони водного району.

На Раєвському відбуваються у цей час висадки десантів, розгортання та стрільби підрозділів 106-ї Тульської пдд, 45-го пспн ПДВ, 7-ї гдшд з Новоросійська, з Ростова на Дону вийшла колона неповної мсбр, що здійснить марш-маневр на 450 км у реальному часі в район Раєвки менш, ніж за добу. Ракетні та артилерійський дивізіони 11 брабр розгорнуто на узбережжі для стрільб по морським цілям.

Четверте. Увечері 28 березня об*явлено тривогу в Севастополі  для всього складу флоту , у тому числі і для 2-го ДесО, здійснено у бухті Козачій бойового складу 810-ї обрмп на чотири ВДК ( «Саратов», «Микола Фільченко», «Азов» та «Новочеркаськ» ( всього в 197-й брдк налічується 7 ВДК, ще «Орск», «Цезарь Куніков», та «Ямал»). Вийшло в море ударне з*єднання під флагманством «Москви»: БПК «Керч», БПК «Смєтлівий», декілька сторожовиків. Ця група виконала умовне знищення кораблів українських ВМС та тих що прийшли б їм на допомогу, а також умовний ракетно-артилерійський обстріл берегових частин на кримському узбережжі. Загалом цей етап зветься блокада узбережжя. А тральщики почали тралити інкерманські створи ще доби за дві, тобто з десь вже з 27 березня (під яким приводом?).

П*яте. У ніч з28 на 29 севастопольська ескадра, згідно наказу, під покровом темряви з усією швидкістю рвонули на Новоросійськ. З настанням світлої доби вони разом з першим, удаваним, ДесО позначили висадку десанту на ділянку узбережжя між мисом Малий Утріш та устям річки Дюрсо в напрямку полігону «Раєвський». Морський десант позначив витягання у лінію колон та завантажився назад в твіндеки кораблів. У другій половині дня корабельне з*єднання стало перешиковуватись у похідний ордер і витягати його у напрямку Новоросійська. Кораблі виконували артилерійські стрільби. Берегові артилерійський та ракетний дивізіони 11-ї брабр також виконали артилерійські стрільби та від одного до двох пусків проти корабельних ракет по надводних цілях. Росіяни задекларували, з їх слів,  відсутність зенітних ракетних стрільб, пов*язаних із загальною забороною на них після збиття українською зенітною ракетою російського пасажирського літака.

Шосте. З настанням темряви з найбільшою можливою швидкістю «рвонули» у напрямку Феодосії. Ранком 30 березня було висаджено десант з бойовими стрільбами відділень на морський десантний полігон «Опук», де перебували до другої половини дня. Потім завантажились до десантних кораблів і вночі здійснили перехід морем до Севастополя, де 810-та бригада повернулася у пункт постійної дислокації у бухті Козачій.

                Вищеподаний дещо приблизно відновлений порядок подій було здійснено за допомогою відкритих джерел. Приведемо лише деякі приклади.

РІА «Новості» 29.03.13: «…НГШ ВС РФ Валерій Герасимов: «Полігон («Раєвський») позволяєт в тєченії суток проваріть боєвую готовность дивізії і всєх её боєвих частєй – бронетехніки, артилерії, лічного состава, а также отработать дєйствія развєдкі, в том чіслє і с прімєнєнієм безпілотних лєтатєльних апаратов…. Наканунє маршем із Ростова-на-Дону, котрий находіться в 450-ті кілометрах, билі переброшени 80 бронемашин…» Якщо вірити цим словам, то навіть на такому обмеженому просторі може принаймні поміститися неповна механізована дивізія, хоча росіяни в ході військової реформи реально вже перейшли на батальйонно-бригадно-корпусну структуру. Також це не обов*язково означає ретроградність Гересимова, скоріше він користується застарілими термінами, щоб трохи заплутати журналістів. У росіян цей елемент ( до речі, інформаційно-психологічної війни!) відпрацьований за останні десятиріччя досить досконало. Представники всіх відомств (МО, МВС,МЗС, МЧС, АП, тощо) брешуть достатньо синхронно. Так, що російська «інформація» не для легковірних. До речі, якщо вірити у названу кількість перекидуваних з Ростову бронемашин, то з того, що вони вимушені пересуватися автострадами, то лише колісна колона здатна за такий час здійснити марш на таку відстань. Отож, це колона приблизно двох батальйонів (БТР-80/82, «НОНА-СВК», радійні командирські та штабні БТРи), тобто не менше половини мотострілецької (механізованої) бригади середнього типу ймовірно окружного підпорядкування ( у Ростові дислоковано штаб Південного округу ВС РФ).

РІА «Новості» 30.03.13 «…Лічний состав Тульской(106-ї) вдд (воздушно-дєсантной дівізії) совєршив дєсантірованіє на нєзнакомую площадку прізємлєнія под. Новоросійском, послє виполнєнія тактічєской задачі і контрольних стрільб із стрєлкового оружжя на полігонє Раєвскій, пєрємєщаєтся своїм ходом в Краснодар для пєрєльота в Рязань самольотамі ВТА…» Тобто це може означати, що мінімум один парашутно-десантний батальйон здійснював висадку включно з технікою, що включає доволі громіздкі вантажні парашутні системи. Після приземлення на землі лишаються не тільки величезні п*яти та трьох купольні системи та швартов очні десантні платформи. За ними, відповідно, завчасно повинна була прибути по землі на транспортних несантуємих «Уралах» та «Камазах» група забезпечення повітряно-десантної служби цих з*єднань, щоб позбирати залишені після висадки на майданчику десантування та після висування на полігон парашутні системи та й людські парашути. Висадка здійснювалася не безпосередньо на «Раєвський»(за браком місця), а десь збоку, поруч. Від себе додамо, точніше, просто прикинемо на око. Парашутно-десантний батальйон – це три роти по одинадцять БМД(-1 -2 -3) плюс управліня батальйону –не менше трьох БТРД (БМД) плюс мінометно-артилерійська батарея – 8 самоходок НОНА(НОНА-М)та БТРД, плюс протитанковий, зенітний, гранатометний (АГС-17) взводи також по 2-3 гусенічні БТРД або колісні ГАЗ-66Д, взвод зв*язку батальйону – мінімум 3 (три) машини – тобто загалом більше півсотні машин та стільки ж багатокупольних ситем. Рахуючи по 4 (чотири) машини, зашвартованих в десанто-висадочну багатокупольну систему, на один Іл-76. Загалом це півтори, а з літаками під особовий склад – і всі дві ескадрильї військово-транспортної авіації. За радянськими нормативами для висадки парашутним способом одного парашутно-десантного полку з МТЗ(матеріально-технічними запасами) на три дні боїв потрібно три полки (тобто дивізію!) військово-транспортної авіації. В радянські часи на навчаннях викинути реально парашутним способом хоча б одну повітряно-десантну дивізію було практично неможливо, хоча теоретично – так, в разі зібрання всіх військово-транспортних літаків ВПС разом з важкими транспортними гелікоптерами. А щоб більше --  то вже треба було б притягати цивільну вантажну авіацію, що зірвало б плани народного господарства. Так що не все так просто, якщо елементарно порахувати. До того ж повітряний десант може висаджуватися парашутним способом при відсутності щонайменшого спротиву з землі. Всі ці купи парашутів у повітрі прекрасна ціль для нечисленних (чи численних) «Шилок», «ЗУшок», ЗПУ та решти «флякфірлінгів». Досвід масових десантів союзників під час другої світової війни прямо вказує на великі втрати парашутних десантів, тим більше коли їх скидають на голови рішуче налаштованих наземних супротивників. Цілком успішною можна вважати (за досягнутими цілями) лише висадку німців на Крит, якщо не рахуватися з їхніми величезними втратами доволі цінних елітних вояків – парашутистів та гірських стрільців, які важко швидко поновити . Радянські повітряні десанти не гідні навіть уваги розгляду, бо провалено було навіть їх організацію ще на етапу підготовки. Що говорити про теперішні небезпеки включно з «кошмарними» українськими зенітно-ракетними військами, що збивають все підряд?!.. Варто випустити лише з десяток ракет. «Із шесті-то стволов, да по такой стає?..». Так що Не варто зверхньо відноситися навіть до старої зенітної артилерії.

«Также самольотамі ВТА в подмосковную Кубінку будут доставлєни развєдчікі (диверсанти-терористи) 45 отдєльного полка спеціального назначєнія ВДВ. Дєсантнікі 7-й гвардєйской горной дєсантно-штурмовой дівізії вєрнутся в пункти постоянной дислокації в Анапє, Ставрополє, Новоросійскє на штатной броєтєхнікє (ну, зрозуміло, вони «в себе вдома» і доїдуть без всякої ВТА).

News.ru: «…Как сообщілі в Міноборони, БДК успішно висаділі морской десант на нєоборудованоє побєрєжьє в районє гори Опук под. Фєодосієй. Самольоти-штурмовікі морской авіації флота Су-24 виполнілі задачу поддєржкі дєсантной операції с воздуха. Также кораблі охранєнія десантного отряда провалі провалі морской бой  с кораблямі условного протівніка ( КрМО та ВМСУ). Практіческі всє боєвиє єдініци, прінімавшиє участіє в провєркє, виполнілі артілєрійскую стрільбу по морской, воздушной і бєрєговой целям, совєршенствовалі елємєнти совмєстного манєврірованія, отработалі організацію протівовоздушной, протіволодочной і протівомінной оборони отряда кораблєй по маршруту пєрєхода.» Тобто росіяни цілком усвідомлюють, що проти них можуть бути застосовані заходи оборони, які їм треба буде проривати, та навіть, не виключено, що отримають удар покарання від країн НАТО. Тому і намагаються відпрацювати попереджувальні дії. Реально росіяни сильно бояться турецького підводного флоту, що складається з більш ніж десяти вкрай малошумних ДЕПЛ німецьких проектів. Також серед російських моряків чорноморського флоту ходять не сказати панічні, але стійкі острахи перед міфічними американськими атомними малошумними підводними човнами на зразок «Сі Вулф», доволі невеликих розмірів, багатоцільового призначення, що можуть вражати не лише підводні цілі, але й надводні та берегові керованими високоточними ракетами, що запускаються з торпедних апаратів.

"Anapa-press”: «ВМФ отработало унічтоженіє турєцкіх і НАТОвскіх подлодок…  Внєзапниє учєнія ЧФ готовілісь за двє нєдєлі до іх начала. Об етом «Ізвєстіям» рас сказало сразу нєсколько офіцеров флота і мєстниє житєлі  Новоросійска і Сєвастополя…  Бивший морской пєхотінєц із Сєвастополя, в свою очєрєдь, сообщіл, что наканунє начала ученій к Мінной станке, гдє загружаються боєприпаси, прішвартовалось сразу нєсколько російскіх боєвих кораблєй, чєго в обичноє врємя нє проісходіт.»

                Що до деталей нового оснащення росіян, то наприклад, російська навігаційна космічна система ГЛОНАСС, за визначенням розвідників, артилеристів та зв*язківців тієї ж 810-ї бригади, тут на півдні: Кавказі, Чорному морі, Україні – працює хоча б через раз. А у середині Росії та приполярних широтах взагалі її запустити не вдалося. Щоправда, розвідникам і так з неї мало користі – вони головами цеглу  ламають. Артилеристи ж цілком вправно користають «застарілу», але цілком надійну, не підвернену перешкодам та відключенням, електро-механічну папратуру наземної навігації 1Т128 та 1Т132, що не залежить від космосу, електромагнітних хвиль, розташування супутників та проходження радіосигналу. Старенькі  «Гвоздики» артдивізіону 810-ї бригади , що пройшли по декілька модернізацій та капремонтів, обладнані найостаннішою російською ( втім, ще радянською) апаратурою управління вогнем (АПК – автоматичний приймач команд), мають на озброєнні  керований снаряд калібру 122-мм з серії розробок «Кітолов-2». Втім захід має на кожній самохідній установці та РСЗО комплекс навігаційної апаратури та крім радіостанцій, приймальників-передавачів команд мають ще приймальну апаратуру цілевказання від беспілотників. Але в деяких випадках росіяни можуть це скомпенсувати майстерністю екіпажу, проти українців – цілком.

Згадує колишній начальник розвідки одного з артилерійських підрозділів 810-ї обрмп ще в радянські часи Володимир Ущаповський з Одеси: « Нинішня кількість десантних кораблів у росіян, що зараз зібрана  на Чорному морі, безпрецедентна! Зазирніть тільки в «Гугл» на актуальний корабельний склад ЧФ РФ та порівняйте з іншими їхніми флотами. Наша чорноморська бригада десантних кораблів з Донузлава налічувала п*ять ВДК та шість СДК. Десь мали бути і МДК на зразок маленьких барж, але всі вони стояли десь на консервації по кавказьких порт пунктах. Було ще три «Джейрани»(великі ДКПП), два чи три «Омари»(середні), та штук п*ять «Скатів»(малий – на взвод піхоти без техніки). І усі ці плавзасоби були не в стані за один раз підняти тодішню 810-ту обрмп, відмобілізовану по війні, та з МТЗ. Ділянка висадки по війні, хоч локальній, хоч глобальній, була одна – смуга пісчаного узбережжя Карабурун Шеле, перед Босфором, на його європейському перед узбережжі. Тобто далі Босфору ні 810-та бригада, ні Болградська повітряно-десантна дивізія до застосування не планувалися. Нашою задачею було захоплення і утримання передмість європейської частини Константинополя.  Про майбутні втрати ми, як командири та воєн специ, здогадувались. В кращому разі вижила б третина особового складу і в нас, і у болградців. Та і у 28-ї дивізії Одеського округу, з Чабанки, що мала б іти другим ешелоном десанту, на цивільних кораблях, що мобілізуються за військовим часом. Але європейський Константинополь, судячи з тактичних розкладів, ми все таки б узяли і навіть деякий час утримували б. Не дивлячись на опір турок та допомогу Штатів і НАТО. Ті просто банально не встигали. А наносити по нас ядерні удари – там густе цивільне населення…  А якщо спроєцирувати  ту ситуацію на тепер?...  Європа, та й Штати взагалі в «ж…». Перед Росією поки що «буксують». Хоча за реальним розкладом об*активно значно сильніші від росіян. І при бажанні могли б дати їм тягла, тим більше по такому принциповому питанню, як безперешкодне проходження енергоносіїв. Але «топчуться». Турки теж зі своїм фрегатним та підводночовновим флотом і «Гарпунами» та «Екзосеттами» дорівнюватимуть на практиці хоч і меншому але потужнішому чорноморському флоту росіян. В разі нападу на Україну росіяни на морі доволі сильніші, що одначе, не заважає нашому флоту успішно діяти у оборонному способі. Але головні проблеми українці все таки здібні зробити російсько-фашистським загарбникам безпосередньо на своїй території, на землі і у повітрі, для чого цілком вистачає наявних озброєнь. Потрібна лише воля до спротиву, як, наприклад , у фінів у 1939-40 роках. От уже далі Україні треба відразу переозброюватися, і при том за європейськими стандартами, але не за європейськими забаганками. Треба враховувати, що Європа, переважно, веде антиукраїнську політику. Варто лиш пригадати бухарестський саміт НАТО 2008-го року.»

                Отож, постфактум, для дослідницьких цілей ми цілком можемо не тільки встановити хід подій, але й кваліфікувати їх характер та мотиви й умисел «дійових осіб».

Але визначити наміри наперед можливо лише простими засобами розвідки, оскільки як би ворог не мостився досягти тактичної раптовості, але приготування такого масштабу приховати неможливо. Хоча росіяни і рухаються у єдино вірному напрямку для війни на загарбання України або хоча б її частини – раптовому, більш-менш, нападі, коли супротивник хоч і викриє попереднє розгортання за дві-три доби, але вдіяти нічого не встигне. Напевно, що і НАТО не встигне вдарити у відповідь, якби, наприклад, захотіло б. Повинно, щоб сформувалися б сприятливі глобально політичні умови до того, за діяння нових гравців, еміратів там, саудитів.

Треба наголосити, що росіяни на переговорах про статус ЧФ не тільки вимагають допустити нові кораблі в Севастополь та Феодосію та збільшити чисельність кораблів та особового складу, але й вимагають вільного пересування не лише транспортної, але й бойової , у тому числі бронетанкової, техніки не тільки територією Криму, але й територією України! Також вони вимагають надати їм можливість задислокувати нові великі й малі військові частини у Феодосії, Керчі та ще деяких великих та малих містечках Криму. Є таки витоки і з МЗС, і з МО, і навіть з МВС. Яку роль зіграє те, що Янукович та Путін з різних світів, ми поки що визначити не можемо. Просто варто зазначити, що потенціал до спротиву в України навіть зараз цілком достатній, щоб успішно протистояти російсько-фашистській збройній агресії. Треба просто посміти. Навіть без занадто великої хоробрості.

                                                                      

Просмотров: 1183 | Добавил: gaidamaky | Рейтинг: 5.0 |
Всего комментариев: 0
Форма входа
Календарь новостей
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Поиск по новостям
Друзья сайта
 


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
 Погода в Україні
Статистика
Copyright MyCorp © 2006 Створити безкоштовний сайт на uCoz