Старий новий законопроект
Утім, це не перша спроба законодавчо регламентувати діяльність численних козацьких організацій. Як повідомив "Курєру" Верховний отаман Союзу козаків України "Війська Запорізького" Олександр Панченко, Президент вніс відповідний законопроект до парламенту ще у 2008 році, позначивши його як невідкладний, проте наступ кризи змінив акценти Верховної Ради. "Але в тому президентському законопроекті, як і в нинішньому, не було прописано питання, які найбільше хвилюють сучасних козаків: зокрема, питання про державну службу та фінансування козацьких формувань, пояснив "Курєру" Верховний отаман. Тому козацькі активісти Запоріжжя тоді ж запропонували альтернативний законопроект, у якому акцентували увагу саме на наріжних пунктах". Утім, законотворча ініціатива козаків Запоріжжя залишилася непоміченою.
Корінна відмінність двох законопроектів у назві: у президентському йдеться про українське козацтво, в альтернативному про козацтво України. "Ну, що б, здавалося, слова? Слова та голос, більш нічого" памятаєте ці рядки з шевченкового вірша? Але як би не так! Різниця є, і для козаків досить принципова.
Як пояснив "Курєру" отаман Чорноморського гайдамацького козацького зєднання Сергій Гуцалюк, найбільша в Україні козацька організація називається "Українське козацтво".
"Відповідно назва президентського законопроекту наводить на роздуми: закон стосується всіх українських козаків чи лише тих, що належать до вищезгаданої організації?" сказав "Курєру" отаман Гуцалюк.
За словами голови Ради козацьких отаманів України Анатолія Гриви, потрібно розрізняти "Українське козацтво" Всеукраїнський козацький рух, який існує з 2005 року після обрання Віктора Ющенка Гетьманом України, і "Українське козацтво" окрему міжнародну організацію, яка є лише однією з 40 подібних.
Запобігти, врятувати, допомогти
З іншого боку, як зауважують козацькі активісти, усі функції, якими законопроект пропонує наділити козаків, останні справно виконують вже не один рік.
"Наші козаки вже багато років задіяні й у підтриманні громадського порядку, й у охороні природи, поділився з "Курєром" Сергій Гуцалюк. Зокрема, ми допомагаємо боротися з браконьєрством на Тилігульському лимані. Тож у цьому проекті закону немає нічого для нас нового. Тим більше, я вважаю, що проект не має жодних шансів стати законом, хоча, безперечно, сам факт його появи вже є позитивним моментом".
Олександр Панченко також зазначив, що законопроект акцентує увагу на тих видах діяльності, які й без того стоять на порядку денному козацьких організацій ледь не з моменту їх виникнення. "Необхідно розуміти, що немає потреби узаконювати те, що козаки й так вважають своїм обовязком, адже допомога в охороні громадського порядку, кордонів, військово-патріотичне виховання це завдання, які ставить перед собою будь-яка козацька організація. Якщо вони не виконуються, такі організації не вправі називатися козацькими", сказав він кореспонденту "Курєра". Між тим, на його думку, базовий закон козакам потрібен, але такий, який урахував би реальні потреби козацтва, як-то: державна служба (а не абстрактна та юридично не визначена "козацька служба" у нинішньому законопроекті), козацьке господарство, фінансування.
Єдине та неподільне
Натомість верховний отаман Українського козацтва Ігор Вардинець вважає, що законопроект у разі його прийняття обєднає козацтво й дасть змогу державі в повному обсязі використовувати величезний потенціал козацького руху. "Козацький рух в Україні набуває рис, які нам не надто подобаються, -- пояснив він "Курєру". Козацькі організації численні, але розрізнені. Сьогодні їх зареєстровано близько 40, хоча ще 2004 року було лише 14. Тому для нас законопроект важливий насамперед як документ, який міг би вирішити проблему єдності козаків". Водночас Олександр Панченко зі скепсисом ставиться до можливості обєднання українських козаків. "Це нереально, категорично заявив він нашій газеті. Адже в суспільстві єдності немає, а козацтво це частина суспільства. Сьогодні кожна політична сила прагне використати ту чи іншу козацьку організацію в своїх цілях".
Тим часом у Росії
За сучасними оцінками, козацтво як особлива етнічна група російського народу становить близько 3 млн громадян Російської Федерації. А за результатами перепису населення 2002 року, близько 185 000 росіян навіть свою національність визначили як "козаки". Наприкінці 2005 року Держдума прийняла Федеральний закон "Про державну службу російського козацтва". Основною метою його є залучення козаків до несення державної служби, насамперед у військовій та правоохоронній сферах. Крім того, за останні роки суттєво збільшилась кількість підзаконних актів, які регулюють діяльність російських козаків: лише за осінь 2009-го прийнято пять указів президента й 11 постанов уряду РФ.
Утім, на думку деяких фахівців, така увага російської влади до козацтва пояснюється напруженою ситуацією на Кавказі.
