За результатами обговорення з незалежними експертами в галузі мовної політики, соціологами та освітянами кампанія Новий Громадянин винесла позицію, що питання двомовності зараз не на часі, воно просто відволікає суспільство від більш насущних.

«За існуючими законами в Україні – державна мова українська, але існує вільний розвиток російської та інших мов. Як не смішно, законодавчо у нас непогано поставлено питання захисту мови національних меншин, і він навіть є більшим, ніж захист рідної мови.

 

У Верховній раді давно існує негласний мораторій на законопроекти, які торкаються мовної політики: за 3-4 роки їх накопичилося майже 500 і жоден з них не розглядався. Держава на сьогодні задекларувала досить сильний захист для всіх мілітарних мов в Україні. Утім все це законодавство не створює системи, за якої можна відмінити статус мілітарних мов, - Ігор Розкладай, експерт Інституту медіа права.

«Насправді мажоритарною мовою в Україні є російська мова. Жодна політична сила не хоче шукати національного компромісу у питанні мови. За соціологічними даними на сьогодні всього 24% молодих людей (18-20 років) розмовляють українською, 28% - середнє покоління, і 55% - старше покоління. А тому ще 2-3 покоління і українська мова перетвориться у гельську (мова шотландців). На мою думку, запровадження двомовності лише прискорить процес деукраїнізації у державі, - Олександр Вишняк, експерт Інституту соціології АНУ.

«Двомовність – це реальність, у якій ми живемо. Позитивна риса – Україна не складається з двох одномовних частин, як деякі європейські країни. Проте питання введення двомовності викликає побоювання у носіїв мови, які розуміють, що з введенням другої російської мови ситуація погіршиться, і вони не зможуть повністю задовольняти свої потреби як громадяни (медійний ринок, книжковий, культура). З іншого боку, населення, яке розмовляє російською, підтримуючи питання двомовності, у такий спосіб перестраховується щодо насильницької українізації. Заяви політиків про підвищення ролі російської мови у суспільстві, на мою думку, залишаться бездієвими, і мовне питання в черговий раз буде просто використано, - Станіслав Шумлянський, аналітик з мовної політики.

«Позиція нашої громадської організації – про двомовність не може бути і мови. Якщо політики відкладають питання мови у довгий ящик, то дозвольте 3-му сектору ним зайнятися. На сьогодні потрібен баланс думок. Незважаючи на незалежність України, Росія досі розглядає нас як свою колонію, а мова метрополії завжди прагне з’їсти мову корінних носіїв.

 

Тому не варто ставити на одну бігову доріжку українську і російську культури, адже очевидно, яка з них буде більш успішною у цій ситуації, - Оксана Левкова, директор ВГО «Громадський рух "Не будь байдужим!".