Про які відданість і жертовність Вітчизні може йти мова, коли люди бояться захистити самих себе? Підвищили плату за комунальні послуги - мовчать. Підвищили ціни на проїзд - мовчать. Підвищили плату за навчання - мовчать. Забрали мобільний - мовчать. Назвали лохом/биком/дебілом (потрібне підкреслити) - мовчать. Дали по морді - мовчать.

Але ж які баталії розгортаються на домашніх кухнях та мережевих форумах! Тут всі герої! Та я… Та ми… Та їм…

Світ змінює дія. Коли хтось плачеться на кухні, що наш мер паскуда - це лиш слова, коли хтось проводить пікет біля міської ради чи кидає в мера цеглиною/гранатою/яйцем - це вже дія. Дія дає результат. Бездіяльність марнує час.

Щоб зробити дію, потрібна відсутність страху. Страх про те, що подумають навколишні люди, чи не заберуть тебе в міліцію/СБУ/ФСБ/ЦРУ, чи не кине мер цеглиною/яйцем у відповідь (тому доцільніше кидатись гранатою. прим. ред.), що сказати журналістам коли спитають на камеру, та купа інших страхів і комплексів.

Допоки страх панує над людиною - вона залишається рабом. Набуття сміливості дає Свободу. Позбутися власних страхів - значить вбити в собі раба і отримати Свободу.

Як перемогти страх висловити обурення недолугому керівництву чи нахабному перехожому? Дуже просто: так як і позбутися страху їхати вперше на велосипеді чи машині, плисти в річці чи стрибнути з парашута, так як подолати страх першого поцілунку. Потрібно лише раз це зробити. І це дійсно внутрішній героїчний вчинок.

Зробивши дію супроти свого страху ти стаєш іншим, набагато досконалішим. Тебе вже не хвилює, що скажуть перехожі, чи дадуть тобі по морді, чи затримає тебе молоденький сержант міліції, чи кине мер в тебе цеглиною (бо звісно ти кинув гранату прим. ред.)

Суспільство ділиться на боягузів та героїв. Герої творять майбутнє. Боягузи обговорюють на кухнях і форумах, як потрібно було діяти героям…

Источник: http://polk.km.ua/index.htm?id=151