Довідка історичного факультету ОНУ ім. Мечникова - статті інших авторів - Статті

На ваш запит щодо забудови майдану м.Одеси, який у наш час носить назву «Катериненський» повідомляємо:
Сучасний Катериненський майдан був спроектований 1794 р. видатним інженером Ф. Де-Воланом й отримав свою назву від церкви Св. Катерини, що була на ньому освячена. Як стверджував автор першого друкованого нарису Одеси А. Скальковський, саме освячення церков Св. Катерини та Св. Миколи було головною подією "дня народження" Одеси 22 серпня (2 вересня) 1794 р. (щоправда інші історики відносили час заснування цих двох перших православних церков в Одесі до 1795р.). Купецька церква Св. Миколи пізніше була перетворена на кафедральний Свято-Преображенський собор, а адміралтейська церква Св. Катерини «була споруджена до купола, але через нестачу коштів залишилася недобудованою і пізніше - зовсім розібрана».
Тривалий час Катериненський майдан був порожнім (на ньому розташовувалася клумба, потім - фонтан), поки наприкінці XIX ст. там не було споруджено за проектом архітектора Ю. Дмитренка пам'ятник Катерині II. Цей пам'ятник хоч і мав архітектурну цінність, проте суперечив історичній правді. Фігура цариці на ньому, що "попирала ногами" турецький прапор, домінувала над людьми, які насправді відіграли в історії Одеси визначну роль - Й.Де-Рібасом та Ф.Де-Воланом.
Загальновідомо, що Катерина II ніколи не відвідувала Одеси, її не можна вважати ані засновницею цього міста, ані людиною, яка відіграла в його історії провідну роль. Підписаний царицею 27 травня 1794р. указ, офіційна назва якого була "Об открьітии свободного входа купеческих кораблей в Гаджибейскую гавань", був скоріше результатом активної діяльності групи прибічників торговельного розвитку Хаджибея-Одеси (Й. Де-Рібаса, А. Грибовського та ін.), ніж проявом прихильного ставлення до цього міста самої цариці. Більш того Катерина II готувала для Одеси роль заштатного міста Тираспольського повіту Вознесенської губернії. «Столицею Півдня» Одеса стала лише в першій чверті XIX ст. всупереч планам «засновниці». Присутні на вищезгаданому пам'ятнику фігури фаворитів -Г. Потьомкіна та П. Зубова були зовсім недоречними, бо, так само як і сама цариця, ці постаті безпосередньо жодної участі у розбудові Одеси не брали.
Відкритий 1900р. на Катериненському майдані пам'ятник не був пам'ятником «засновникам Одеси», як сьогодні стверджують деякі автори, а саме пам'ятником цариці Катерині II, що і було написано на його постаменті великими літерами. Отже, це монумент був лише звичайним ідеологічним символом самодержавної імперії, який простояв на Катериненському майдані 20 років -- з травня 1900р. до травня 1920р., а потім був замінений на ідеологічний символ більшовицької імперії - монумент К. Марксу.
Більше 40 років (з 1965 р. до 2007 р.) на колишньому Катериненському майдані простояв пам'ятник "Потьомкінцям нащадки", присвячений визначній події в історії боротьби народів Російської імперії за визволення повстанню матросів на броненосці "Потьомкін" у червні 1905 р. Подія ця мала безпосереднє відношення до Одеси, а знятий 1925 р. фільм С. Ейзенштейна «Броненосець «Потьомкін» прославив одеські «Потьомкінські сходи» на весь світ.
Таким чином, проекти відновлення пам'ятника Катерині II не можна вважати поверненням історичної справедливості. Оскільки, по-перше,
історично Катериненський майдан проектувався як місце для освяченої 1795 р. церкви, а не для пам'ятника цариці. По-друге, цей пам'ятник, що простояв на майдані лише 20 років, був звичайним ідеологічним символом самодержавної Російської імперії, що не мав безпосереднього відношення до історії виникнення Одеси. По-третє, постать Катерини II відіграла надто одіозну роль в історії багатьох народів, які традиційно мешкали та мешкають в Одесі (українців, поляків, євреїв, татар та ін.), й відновлення пам'ятника цій особі на одному центральних майданів міста може викликати негативну реакцію не тільки в Україні, але й за її межами.
Довідку виконав к.і.н., доцент кафедри історії України Гончарук Т.Г.