1 січня 2009 року виповниться 100 років із дня народження Степана Бандери — Провідника Організації Українських націоналістів, лідера українського визвольного руху.
У своєму виступі на урочистій академії з цієї нагоди в Національній опері Директор Галузевого державного архіву СБУ, Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович відзначив:
«З латинської мови «бандера» перекладається як прапор. Невідомо, як це слово потрапило в Україну і стало прізвищем, але хлопчик, який народився з цим ім'ям на початку 1909 року, став прапором українського визвольного руху ХХ століття».
Окреслюючи основні віхи із життя Провідника, пан В'ятрович розповів, що завдяки лідерським здібностям Бандера у 24 роки став керівником підпілля у Західній Україні. «Це була кар'єра смертника — направляючи людей на виконання вкрай небезпечних завдань, він знав, що може робити це тільки тому, що сам готовий піти на смерть. У 25 років на Варшавському процесі Бандеру вперше засуджено до смертної кари, однак він не зламався і перетворив цей процес на маніфестацію ідей українського визвольного руху».
З падінням Польщі, Бандера, якому смертний вирок було замінено на довічне ув'язнення, виходить на волю і включається в боротьбу. «Під керівництвом Бандери було підготовлено тисячі людей, які мали з початком війни розпочати розбудову армії та державного апарату. 30 червня 1941 року німців поставили перед фактом проголошення незалежної України. Негайно заарештований після цього Степан Бандера відмовився відкликати Акт проголошення. 32-річний українець кинув виклик Третьому рейху, перед яким тремтіли керівники великих держав, і вдруге у своєму молодому житті глянув у вічі смерті».
Бандера залишався загрозливим для окупаційного режиму символом навіть тоді, коли в самій Україні повстання вже було остаточно розбите. У 1959 році він став жертвою кілера з КГБ, вже після того, як радянське керівництво нібито відмежувалося від злочинів сталінізму.
Підсумовуючи свій виступ, Володимир Вятрович наголосив, що визнання Бандери — це свідчення зрілості України як держави, держави, яка сама вирішує, яких героїв їй шанувати і яке майбутнє їй будувати.
Повністю виступ можна прочитати на сайті «УПА.Історія нескорених»
Источник: http://format.ua/ | 
