Проект «Медова Країна» - це перший пілотний проект, який діє за принципом «Свій до Свого по Своє». Проект реалізовується спільно із Товариством «Не Журись».

Мета проекту :

• Об’єднання людей за принципом «Свій до Свого по Своє»
• Популяризація споживання натуральних продуктів
• Відтворення традиційних засобів виробництва
• Висвітлення бджолярства як віковічної традиції народу
• Створення робочих місць для членів кооперативу

Ініціатор проекту: Товариство «Не Журись»

Керівник проекту: Володимир Скитиба

Координатор проекту: Анатолій Бублик

Науковий консультант проекту Василь Олексійович Соломка (дід Василь), редактор журналу «Бджолярський круг»

Концепція проекту:

Наш народ з давніх давен знає цілющі властивості меду, воску, прополісу. З тих часів люди помітили, що той хто постійно вживає мед має чудове здоров’я. Наші предки повсюдно вживали мед в їжу у вигляді чисельних випічок, солодких страв, хмільних та безалкогольних напоїв, широко застосовували в медицині як мед, так і продукти пасіки – віск, прополіс, пергу.

Нажаль, на даний момент мешканець України споживає, при нормі 4 кг. на людину, 150-250 грам меду на рік, що не забезпечує повноцінного харчування. Винні в цьому різноманітні цукрові добавки до страв, котрі широко пропонуються торговою мережею, а також падінням виробництва меду. До того слід добавити, що ринок меду насичений неякісним товаром, або фальсифікатом. І хоча продукції пропонується багато, є рекомендація, брати мед тільки у тих пасічників котрих добре знаєш.

Як діє проект:

Для реалізації проекту створюється товариство. Кожен, хто хоче вступити в товариство купує один чи більше вуликів. Вартість одного вулика – 1 990 грн. Перших 10 власників вуликів можуть придбати їх за 1 600 грн.  За ці кошти управителі товариства купують необхідний інвентар (вулики, інше обладнання, спецкорм, ліки для бджіл). 

Вулики розташовані в Черкаській області в районі м. Канів на межі з біосферним заповідником.
Протягом року з одного вулика очікується отримати до 80 кг. меду. З них:
10% продукту належить товариству (для покриття адміністративних затрат);30% готової продукції належить пасічникові (для оплати роботи пасічника);30% продукту належить власнику вуликів;30% продукту ідуть на покриття поточних витрат (ліки, корми, та інше). Кожен власник вуликів може взяти на вибір:а) товар – пай власникаб) гроші за товар – за пай власникав)  змішані умови – «більше меду – менше грошей, більше грошей – менше меду» Таким чином, при одноразовому внеску 1 990 грн. людина отримує приблизно 15-20 кг. меду на рік необмежену кількість років.

Доцільність:

1. Забезпечення робочими місцями членів товариства;2. Члени товариства забезпечуються продукцією;3. Власник не витрачає часу на виробництво і догляд за пасікою. При разовому вкладенні капіталу, отримує мед, або грошовий еквівалент кожного року, згідно із домовленістю;4. Зменшення собівартості продукції, за рахунок збільшення  кількості вуликів і вивозу в місця-медоноси. 

Припинення діяльності:

В разі припинення (згортання) діяльності програми, за рішенням громади власників, або з непередбачуваними обставинами створюється гарантійний фонд для повернення інвесторам первинних внесків, або вулики, на вибір власника, в термін, встановлений загальними зборами власників вуликів і товариства.

Яка допомога потрібна:

• Допомога у менеджменті проекту;
• Допомога юриста в оформленні всіх необхідних документів товариства;
• Допомога в залученні членів товариства;
• Допомога в організації заходів по популяризації проекту в цілому для досягнення його мети.