Він був зовсім молодим, але вибрав шлях воїна та борця. Він був націоналіст, людина волі та сили, яка ніколи не зраджувала свої принципи, завше стояла на сторожі своїх друзів та близьких, на нього можна було покластись в лиху годину, ця людина не знала страху та сумніву, він був справжнім лідером та впевненим у своїх діях та вчинках, він став ГЕРОЄМ та Мучеником Правої Справи.

Якось людей переконали, що найкраще пересуватися не на двох ногах, а на чотирьох. Це, мовляв, демократично й навіть модно. Народ повірив і почав ходити рачки. Незручно, але жити можна. Про те, що колись ходили на двох, вже й забувати почали, а тих, хто про це нагадував, обзивали міфотворцями й фашистами...