Якось людей переконали, що найкраще пересуватися не на двох ногах, а на чотирьох. Це, мовляв, демократично й навіть модно. Народ повірив і почав ходити рачки. Незручно, але жити можна. Про те, що колись ходили на двох, вже й забувати почали, а тих, хто про це нагадував, обзивали міфотворцями й фашистами.
Поки було літо, всі справно рачкували. А коли почалися дощі, то під кінець дня кожен був по вуха в багнюці. Влада пояснила, що це криза. Вона викликана зовнішніми глобальними причинами. Для пошуку антикризових заходів мобілізували місцевих академіків і політологів, запросили міжнародних експертів. У парламенті розпочалися конструктивні дискусії. Одні вважали, що для подолання кризи потрібні зовнішні кредити. Інші наполягали, що наші люди рачкують якось не по-європейськи, тож потрібні спеціальні освітні програми.
Взяли кредити, змінили стиль рачкування — стало ще гірше. Ніхто не знав, що робити. У відчаї звернулися за порадою до малих дітей. Їхня комплексна антикризова програма стала справжнім шоком для чиновницької та вченої братії. Вона складалася лише з трьох слів: «Стати на ноги!»
Ви скажете, що це ще одна «казочка про голого короля» і в житті такого не буває? Не поспішайте з висновками. Краще скажіть, що буде з підприємством, яке не має мети і не знає, куди рухатись? А якщо, до того ж, ним керує кілька безвідповідальних «шоферів»? І їхня зарплата не залежить від результатів їхньої роботи? І взагалі, їх ніхто не контролює, бо вони самі собі призначають контролерів...
Знову скажете, що такого не буває? Тоді розплющте очі й погляньте навколо себе. Ми живемо в державі, яка не знає ні сенсу свого існування, ні мети, ні критеріїв її досягнення. Жоден високопоставлений керівник — від Президента і прем’єра до нардепа — не несе реальної відповідальності за плоди свого управління. Наприклад, ніхто з президентів не заплатив навіть п’яти гривень штрафу за те, що під їхнім керівництвом в мирний час вимерло п’ять мільйонів населення. Та хоч двадцять п’ять: прибутки владної верхівки жодним чином не залежать ні від кількості, ні від якості життя керованого ними народу. Всі контролюючі органи є недієздатними, бо призначаються Президентом і Верховною Радою, тобто тими, кого вони повинні контролювати. Судову систему перетворена на бізнес, правове поле зруйновано.
Це означає, що держава стоїть раком.
А «еліта» в купі з придворними «аналітиками» закликає це робити ефективніше. Наберіть в пошуковій інтернет-системі фразу «антикризові заходи» і почитайте. Їхні автори або наївні, або знущаються з нас.
Говорять про необхідність приходу нового покоління владної еліти. Отямтеся: людина, яка потрапляє до цього владного гадючника, вже за кілька місяців або вилітає з системи, або стає співучасником економічних злочинів в особливо великих розмірах. Зміна еліти неможлива без зламу всієї диявольської машини.
Або чого, наприклад, варті заклики до істеблішменту зупинитися в надмірному збагаченні. З таким же успіхом можна звертатися до кліща, що смачно присмоктався. Він не хоче і не може змінитися, бо така вже його природа. Тому сьогодні, коли державний корабель потрапив у шторм, «еліта» займається не порятунком, а звичними для неї спекуляціями й мародерством. Попри постійну боротьбу за зручніше місце біля державного корита, владна верхівка пов’язана спільними корупційними схемами. Знаєте, чому за стільки років не посадили жодного високопосадового корупціонера? Бо якщо зачепиш лише одного, то саджати доведеться всіх. Причому і тих, хто крав, і тих, хто їх покривав своєю бездіяльністю.
У науковій літературі описано один повчальний експеримент. У казан з холодною водою вкинули жаб і поставили на повільний вогонь. Всі жаби зварилися. Жодна з них не вискочила з казана і не врятувалася. Чому? Тому що нервова система жаб здатна реагувати лише на різкі температурні зміни. Якби цих жаб укинули в гарячу воду, то вони б усі миттєво повистрибували з казана.
Україна хронічно хвора. Для її лікування потрібен точний діагноз.
Слава Богу, що глобальна криза загострила хворобу і виявила її справжню причину. Це дає нам шанс вистрибнути з кип’ятку і врятувати життя. Ви справді прагнете знайти вихід? Тоді знайте, що це криза всієї системи.
Будь-які антикризові заходи, що не передбачають заміну системи влади, спрямовані на збереження цієї системи разом з її паразитами.
| 
