Представники деяких
козацьких організацій визнають, що в їхньому русі
суцільний безлад, чимало шароварщини, присутня торгівля відзнаками і
званнями. Численні об’єднання плодяться як гриби після дощу, вигадують
власний статут, у якому прописують подекуди дикі речі на кшталт
самочинного дозволу на носіння холодної та вогнепальної зброї; ставлять
на чолі своїх довірених людей і відмовляються підкорятися якимсь
Всеукраїнським радам отаманів чи гетьманам...