У межах наукової конференції «Південна Україна: козацька та післякозацька доба», яку організовували Одеський національний університет ім. І. Мечникова та Інститут історії України НАНУ, Тарас Чухліб разом з колегами Оленою Бачинською, Сергієм Леп’явком, Олександром Кухаруком, Ярославом Федоруком відвідав знакове для усіх українців місце — Бендерську фортецю. І поділився думками про побачене.

Бендерська україніка

— Тарасе Васильовичу, чим місто Бендери важливе для українців?

— Бендерська фортеця була заснована на початку XVІ століття Османською імперією у завойованій ними молдавській Тягині та не раз штурмувалася українським козацтвом. Але найголовнішою для нашої історії є інша, сумна подія — у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. в одному з приміщень фортеці помер видатний політичний діяч, меценат нашої культури та благодійник Української православної церкви, гетьман Іван Мазепа.

— Чи збережена пам’ять про нього в Бендерській фортеці?

— Вважаю, що добре збережена. На одному з стендів музейної експозиції він зображений як гетьман України разом зі своїм наступником, Пилипом Орликом — автором славнозвісних «Пактів і Конституцій» 1710 року. Тут ми також побачили невеликий бюст Івана Мазепи, копії текстів його універсалів. А на невеличкій діорамі гетьман зображений неподалік шведського короля Карла ХІІ. Екскурсоводи досить ґрунтовно розповідали про історію перебування Мазепи та українських козаків на території Бендерської фортеці, а також у таборі поблизу села Варниці. Хоча, звичайно, намагалися обходити питання про політичну спрямованість повстання Мазепи та його сподвижників проти Московського царства... Недавно на зовнішній території фортеці встановлено пам’ятний знак на честь ухвалення в Бендерах 5 квітня 1710 року козацької конституції, що символізує не лише вшанування цієї видатної події, а є пам’ятником для усіх її творців, мазепинців. Хоча, звичайно, поруч треба було б встановити і пам’ятник Іванові Мазепі. Таким чином, на території Бендерської фортеці мали б цілий український меморіал, адже тут ще є погруддя Івана Котляревського, героя російсько-турецької війни 1806—1812 років, зачинателя нової української літератури.

— У нашому суспільстві й далі живе міф, що провідник повстання за волю України помер самотньо, а поховали його нашвидку без почестей. Чи це так?

— Звернімося до джерел, свідчень очевидців. Так, королівський історіописець Георг Нордберг у щоденнику записав, що на урочистому похованні українського героя був присутній шведський монарх Карл ХІІ з усім почтом. Попереду процесії йшли королівські сурмачі, а сама труна, оббита червоним оксамитом із широкими золотими «позументами», стояла на возі, запряженому шістьма білими кіньми. З обох боків кількома рядами йшли козаки з оголеними шаблями. Перед труною генеральний бунчужний ніс гетьманську булаву. За труною йшов натовп козацьких жінок, які, за народним звичаєм, голосили і плакали. Позаду них на конях їхали головні претенденти на гетьманську булаву, а за ними — вся козацька старшина з участю вищого шведського офіцерства. Козаки йшли з приспущеними донизу прапорами. А коли труну з тілом гетьмана принесли до церкви в селі Варниця, неподалік Тягині, то козаки дали залп із мушкетів... Хіба це не урочистий похорон? Хіба присутність одного з найповажніших тогочасних монархів Європи — не свідчення поваги до того, що зробив за свого життя правитель Української козацької держави Іван Мазепа? Очевидно, це риторичні запитання.

Слово на захист

— Після Батуринського погрому, хто в Україні міг підтримувати правдиву пам’ять про Івана Мазепу? Де опинилися його послідовники та їхні родини?

— Нагадаю, що ця сумна подія відбулася 2 листопада 1708 року. Лише в Лебедині на Сумщині було закатовано близько 900 козацьких старшин, козаків, їхніх жінок та дітей. Такі показові страти відбувалися і в Глухові в присутності російського царя Петра Першого. Про це важко навіть зараз говорити. Близько ста літ в Україні не могли ні написати, ані сказати хоч пошепки слово на захист Мазепи та мазепинців, бо це прирівнювалося до державної зради. Багато з мазепинських соратників були заслані на довгі роки до Сибіру. Інші, як ми вже казали, опинилися в Молдавії, а потім розпорошилися по Європі — Швеції, Австрії, Німеччині, Польщі. Дехто подався до Османської імперії. Російські таємні служби полювали за мазепинцями в Гамбургу (де було схоплено Андрія Войнаровського), у Вроцлаві (звідки вдалося втекти від них Пилипу Орлику) і в інших європейських містах...

— Скільки на сьогодні існує пам’ятників гетьманові?

— Наскільки знаю, одним з перших в Україні був пам’ятник гетьманові на його малій батьківщині, в селі Мазепинці на Київщині. Його встановили у 1994 році. У 1990-х роках кілька пам’ятників постало на Львівщині, нещодавно — у Чернігові. Є пам’ятні знаки на його честь в Батурині та інших містах. За кордоном — у румунському місті Галаці, де довгий час у церкві Св. Юрія перебував склеп з прахом гетьмана, а також США та Австрії. Останні встановлені на кошти українських громад цих країн.

— Чому, на вашу думку, досі немає пам’ятника борцю за вільну Україну у Києві?

— За доби гетьманування Івана Мазепи, в останніх десятиліттях XVІІ — на початку XVІІІ століття не тільки в Києві, але й багатьох інших містах України (Чернігові, Полтаві, Лубнах, Переяславі та ін.) будуються десятки і десятки унікальних шедеврів доби пізнього бароко — церков та монастирів, православних колегіумів. Лише у Києві з ім’ям Мазепи пов’язані такі величні святині, як Києво-Печерська лавра, Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий собор, а ще Військовий Микільський собор, Видубецький і Флорівський монастирі та Києво-Могилянська академія. Які ще докази потрібні, щоб зрозуміти такий простий факт — у Києві повинен стояти величний пам’ятник Іванові Мазепі! Як до речі, і в Полтаві, Донецьку, Севастополі, Одесі, Львові та інших містах України. Бо гетьман Мазепа не тільки розбудовував нашу культуру — він боровся за незалежну Україну! Величний пам’ятник Мазепі буде стояти в Києві тоді, коли ми всі зрозуміємо — Україна не з’явилася в 1991 році нізвідки, за неї боролися багато поколінь українців.

— А чому досі не постав пам’ятник Мазепі в Полтаві?

— Протягом 2007—2009 років я входив до оргкомітету Полтавської міськради з відзначення 300-річчя Полтавської битви. 

Ви знаєте, скільки академічного пороху треба було витратити тільки на те, щоб роз’яснити місцевим можновладцям: ну, не можна святкувати цю подію, адже Україна програла у ній, а треба вшановувати загиблих — не лише українців, а й шведів та росіян. 

У результаті на Полі Полтавської битви постав відповідний пам’ятний знак, а в самому музеї, що був заснований за наказом Сталіна ще в 1949 році (!), вдалося за подвижницької праці місцевих музейників та київських вчених відкрити окрему експозиційну залу «Козацька держава». Поза тим пам’ятника Мазепі, як обіцяла місцева влада, так і не постало в Полтаві. Скажу відверто і гостро: полтавська громада не готова до такої події з різних причин, а головна з них — це незнання і неповага до своєї історії. Та й ми всі не готові, все боїмося чогось чи когось. Українці, переставайте боятися, адже ми нація козаків, а не свинопасів і галушкоїдів! Хоча сало і галушки теж треба їсти...

І в Одесі буде пам’ятник гетьманові!

— Одеські козаки заявили, що збиратимуть кошти на пам’ятник Мазепі в своєму місті. Яке відношення гетьман мав до Одеси?

— Думаю, що сучасні одеські гайдамаки на чолі з отаманом Сергієм Гуцалюком покажуть приклад усій Україні, як вшановувати своїх героїв. Вони вже встановили пам’ятний хрест на знаменитій Лузановці. Він височіє на тому місці, де, за історичними даними, воювали козаки полковника Семена Палія у 1692 році. Місцеві козаки також відкрили та утримують на громадські кошти Музей українського козацтва в Одесі. А чому б не поставити там пам’ятник Іванові Мазепі? Адже саме український гетьман керував козацькими походами на Північне Причорномор’я, османські фортеці Очаків, Акерман (Білгород), Килію, а також Хаджибей (майбутню Одесу). Саме завдяки полководницькій майстерності Івана Мазепи Україна та Росія перемогла Туреччину у війні 1686 — 1700 років. Це мало дуже великий вплив на подальшу долю всієї Південної України. Але я б не ставив питання: що конкретного Мазепа зробив для одеситів? Скажіть, а що для одеситів зробив Тарас Шевченко, який не бував в цьому місті? Іван Мазепа, так само як і Великий Кобзар, є уособленням української ідеї, символом України і, якщо хочете, не тільки історичним, але й сучасним її «брендом». А тому, переконаний, що рано чи пізно пам’ятник гетьманові Мазепі буде височіти в Одесі на одному з центральних майданів.

Бесіду вів Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігів.

На знімку: доктор історичних наук Тарас Чухліб.