1917 рік став для народів Російської царської імперії переломним, трагічним і водночас звитяжним. Після відречення царя від престолу з’явилися заклики про волю народів і їхнє право на самовизначення, про федеральний устрій Росії. Частини і з’єднання Російської армії в умовах Першої світової війни почали масово націоналізовуватися, сформувалися українські, російські, білоруські, латиські, польські та інші національні військові формування. Тимчасовий уряд Росії намагався контролювати ситуацію в державі та здійснювати державне управління. Генерали та старшини – українці за походженням та українізовані військові частини вже колишньої Російської армії передислоковувалися в Україну, щоб «всі сили, всі відомості, що так цінувалися чужинцями, віддати своїм».